nomes no trilho de navegação
Tayvan serousu[1] (lat. Capricornis swinhoei) —Tayvan ərazisində yaşayan yeganə boşbuynuzlulara aid endemik növ. Növün latın adı Robert Svoynonun (1836—1877)[2] şərəfinə adlandırılmışdır.
Serou cinsinə aid olan ən kiçik növ bədənin uzunluğu 80-115 sm arasında dəyişir. Hündürlüyü 60 sm olur. Çəkisi 30 kq olur. Bel nahiyəsindən tünd zolaq keçir. Buynuzunun uzunluğu 15 sm-dir.
Əsasən qayalı dağ qayalıqlarında və meşəliklərdən ibarət 1000-2000 m, bəzən isə 3000 metr yüksəkliklərdə yaşaya bilirlər. Qida dalınca əsasən səhər və gecə radələrinə hərəkət edirlər. Yarpaq və otla qidalanırlar. Bəzi məlumatlar vardır ki, onlar kiçik qruplar halında yaşayırlar.
Tayvan serousu (lat. Capricornis swinhoei) —Tayvan ərazisində yaşayan yeganə boşbuynuzlulara aid endemik növ. Növün latın adı Robert Svoynonun (1836—1877) şərəfinə adlandırılmışdır.
El serau de Taiwan (Capricornis swinhoei) és un mamífer artiodàctil que pertany a la família dels bòvids.
El serau de Taiwan és una espècie rara de serau. La seva difusió es limita a pocs indrets de Taiwan. Es diferencia del serau del Japó en el seu pelatge, de color més clar. Es troba en perill d'extinció.
El serau de Taiwan (Capricornis swinhoei) és un mamífer artiodàctil que pertany a la família dels bòvids.
Der Taiwan-Serau (Capricornis swinhoei) ist eine Paarhuferart aus der Gruppe der Ziegenartigen (Caprinae). Er ist auf Taiwan endemisch, wo er der einzige natürlich vorkommende Hornträger ist.
Taiwan-Seraue sind die kleinsten Seraue. Sie erreichen eine Kopfrumpflänge von 80 bis 115 Zentimeter, der Schwanz ist ein kurzer Stummel. Die Schulterhöhe beträgt rund 60 Zentimeter und das Gewicht rund 30 Kilogramm. Das Fell ist dunkelbraun gefärbt, entlang des Rückens erstreckt sich ein Aalstrich. Beide Geschlechter tragen nach hinten gebogene Hörner, die rund 15 Zentimeter lang werden.
Lebensraum der Taiwan-Seraue sind felsige Gebirgsregionen, aber auch Wälder. Sie kommen meist in Regionen zwischen 1000 und 2000 Meter Höhe vor, können aber auch in Gebiete über 3000 Meter Höhe aufsteigen. Sie sind gemächliche, aber geschickte Kletterer, die vorwiegend am Morgen und am Abend auf Nahrungssuche gehen. Sie fressen Gräser, Blätter und anderes Pflanzenmaterial. Sie leben meist einzelgängerisch, es gibt aber auch Berichte über kleine Gruppen.
Die Bejagung wegen ihres Fleisches und die Einschränkung ihres Lebensraums haben früher zu einem deutlichen Rückgang der Populationen geführt. Heute ist die Art geschützt und in entlegenen Regionen relativ häufig. Die IUCN listet sie als „nicht gefährdet“ (least concern).
Der Taiwan-Serau (Capricornis swinhoei) ist eine Paarhuferart aus der Gruppe der Ziegenartigen (Caprinae). Er ist auf Taiwan endemisch, wo er der einzige natürlich vorkommende Hornträger ist.
The Taiwanese serow (Capricornis swinhoei) also known as the Formosan serow, is a small bovid that is endemic to the island of Taiwan.[2]
Its torso length is 80–114 cm (31–45 in) and weight 25–35 kg (55–77 lb). Its tail is short, which measures about 6.5 cm.[2] Its color is dark tan with yellow spots on the jaw, throat and nape.[3]
Both sexes bear horns that curve slightly backward and measure 10–20 centimeters in length. The horns are conical in shape and are never shed.[2] The Formosan serow is the only native bovid of Taiwan.[3][4]
They are highly vigilant and not easy to observe. However, their feces are commonly found in Yushan National Park. At dawn and dusk, they graze and browse in the woods alone or in small numbers. They generally eat the leaves below the shoulder height, or vines, ferns, shrubs, or herbs on the ground. In addition, they need to absorb salt and they can be observed licking minerals deposited on cliffs or rocks.[5]
Taiwan serows can jump as high as 2 m and run as fast as 55 km per hour and large males can weigh up to 100 kg. Among all mammals in Taiwan, they are the best high jumpers. They can be found at an elevation as low as 50 meters, but are mostly seen around 1000 meters, and as high as 3500 meters.[6] Their habitats include the conifer forest, mixed broad-leaved forests, and the steep slopes of bare rocks and gravel cliffs. They are sometimes spotted on top of Nanhu Mountain, Hsuehshan, Yushan, and Siouguluan Mountain. They also live in the Taroko National Park. Their hoofs separate to two sides and can easily hold on to rocks on steep slopes. They are also good tree climbers. They are solitary and territorial. They use tears to smear branches or stones as markers.[5]
September to November is the Taiwan serow's mating season. Their gestation period lasts about seven months. Calves are delivered between next year's March and June. Usually it gives birth to one calf, but can sometimes deliver twins. Newborn calves can stand on their own in just a few hours. Three-month-old calves can feed by themselves, but can still be nursed by mothers. Males do not take care of calves. From six-months to one-year old, calves gradually separate from mothers and live independently. They grow to sexual maturity in two to three years and can live up to approximately 15 years.[5]
Since 1989, Taiwan serows have been listed as a rare and valuable species (珍貴稀有保育類) and are protected by Taiwan's Cultural Heritage Preservation Act. The main threats to the Taiwan serow are habitat destruction and harvesting.[1]
Predator density on Taiwan is low; the principal predator is the Formosan black bear, while a previous predator was the Formosan clouded leopard before it went extinct.
The Taiwanese serow (Capricornis swinhoei) also known as the Formosan serow, is a small bovid that is endemic to the island of Taiwan.
La tajvana serovo (Nemorhaedus swinhoei aŭ Capricornis swinhoei), specio el la ordo de parhufuloj kaj familio de bovedoj, vivas en Tajvano. Ĝi longas 80–90 cm., altas 50–60 cm. kaj pezas 20 kg. Ĝi estas simila al la japana serovo (Nemorhaedus crispus aŭ Capricornis crispus) kaj havas preskaŭ saman grandecon kiel tiu. La maskla kaj femala tajvanaj serovoj ambaŭ havas kornojn kaj maldelikatajn kaj maldensajn harojn sur la dorso. Iliaj subokulaj glandoj estas malpli grandaj ol tiuj de la japana. La tajvana serovo estas besto propra al Ĉinio. Gi loĝas en montregionoj 700-3.500 metrojn super la marnivelo, kaj plej multe en regionoj 1.000-2.000 metrojn super la marnivelo. Korpe malgranda, ĝi lertas en saltado kaj grimpado. Ĝi povas transsalti du metrojn altan barilon. Kolerante ĝi forte frapas per siaj antaŭaj piedoj la teron en signo de averto, akre krias kaj atakas per siaj kornoj, sed ne mordas per la dentoj. En 1974 la Tajbej-a Zoo de Ĉinio havigis al si du tajvanajn serovojn, kaj poste aliajn kvar en 1978 kaj 1980. Komence tiuj bestoj estis tre ferocaj kaj malfacile dreseblaj, ili eĉ frapiĝis kontraŭ barilo kaj rompis al si la kornojn. Ĉ. unu monaton poste ili fariĝis sufiĉe malsovaĝaj. La virserovoj ofte ludas kun sia dresanto. Ili kutimas manĝi nokte. Batato kaj ĝiaj folioj estas preferindaj por ili. Iliaj vivkutimoj similas al tiuj de la japana serovo.
Pro ekspluatado de la loko, kie vivas la serovoj, kaj kontraŭleĝa ĉasado, la nombro de tiuj orientalisaj bestoj draste reduktíĝis. La lokanoj opinias ke la karno de la serovo estas tonika. Pro tio ĝi estas multekosta. Nun estas treege malmultaj serovoj. Laŭ informo, en la tuta mondo nur la Tajbej-a Zoo havas tri (1987).
La tajvana serovo (Nemorhaedus swinhoei aŭ Capricornis swinhoei), specio el la ordo de parhufuloj kaj familio de bovedoj, vivas en Tajvano. Ĝi longas 80–90 cm., altas 50–60 cm. kaj pezas 20 kg. Ĝi estas simila al la japana serovo (Nemorhaedus crispus aŭ Capricornis crispus) kaj havas preskaŭ saman grandecon kiel tiu. La maskla kaj femala tajvanaj serovoj ambaŭ havas kornojn kaj maldelikatajn kaj maldensajn harojn sur la dorso. Iliaj subokulaj glandoj estas malpli grandaj ol tiuj de la japana. La tajvana serovo estas besto propra al Ĉinio. Gi loĝas en montregionoj 700-3.500 metrojn super la marnivelo, kaj plej multe en regionoj 1.000-2.000 metrojn super la marnivelo. Korpe malgranda, ĝi lertas en saltado kaj grimpado. Ĝi povas transsalti du metrojn altan barilon. Kolerante ĝi forte frapas per siaj antaŭaj piedoj la teron en signo de averto, akre krias kaj atakas per siaj kornoj, sed ne mordas per la dentoj. En 1974 la Tajbej-a Zoo de Ĉinio havigis al si du tajvanajn serovojn, kaj poste aliajn kvar en 1978 kaj 1980. Komence tiuj bestoj estis tre ferocaj kaj malfacile dreseblaj, ili eĉ frapiĝis kontraŭ barilo kaj rompis al si la kornojn. Ĉ. unu monaton poste ili fariĝis sufiĉe malsovaĝaj. La virserovoj ofte ludas kun sia dresanto. Ili kutimas manĝi nokte. Batato kaj ĝiaj folioj estas preferindaj por ili. Iliaj vivkutimoj similas al tiuj de la japana serovo.
Pro ekspluatado de la loko, kie vivas la serovoj, kaj kontraŭleĝa ĉasado, la nombro de tiuj orientalisaj bestoj draste reduktíĝis. La lokanoj opinias ke la karno de la serovo estas tonika. Pro tio ĝi estas multekosta. Nun estas treege malmultaj serovoj. Laŭ informo, en la tuta mondo nur la Tajbej-a Zoo havas tri (1987).
El serau de Formosa (Capricornis swinhoei) pertenece al género Capricornis (aunque otros autores lo incluyen dentro del género Naemorhaedus, junto con las tres especies de gorales y las otras dos de seraus), y es el único bóvido endémico de Taiwán.
El serau de Formosa (Capricornis swinhoei) pertenece al género Capricornis (aunque otros autores lo incluyen dentro del género Naemorhaedus, junto con las tres especies de gorales y las otras dos de seraus), y es el único bóvido endémico de Taiwán.
Capricornis swinhoei Capricornis generoko animalia da. Artiodaktiloen barruko Caprinae azpifamilia eta Bovidae familian sailkatuta dago
Capricornis swinhoei Capricornis generoko animalia da. Artiodaktiloen barruko Caprinae azpifamilia eta Bovidae familian sailkatuta dago
Le Saro de Taïwan (Capricornis swinhoei), aussi appelé Saro de Formose, est un capriné endémique de l'île de Taïwan. C'est le seul bovidé à avoir survécu dans l'île depuis son isolement, après la dernière glaciation, il y a 16 000 ans.
Le saro de Taïwan est long de 80 à 114 cm pour 60 cm au garrot, avec une petite queue de 6,5 cm. Sa robe est d'un roux sombre avec des taches claires sur le museau, la gorge et la nuque. Les deux sexes portent des cornes légèrement recourbées en arrière, mesurant entre 15,2 et 25,5 cm.
L'espérance de vie du saro de Taïwan est de 30 ans.
Le saro de Taïwan vit dans les reliefs rocheux ou boisés de Taïwan. On peut les trouver à partir de 200 m d'altitude, mais plus généralement vers 1 000 m.
Ils sont principalement actifs à l'aube et au crépuscule, se nourrissant de plantes sauvages. Ils sont solitaires et très territoriaux. Ils sont particulièrement agiles dans les zones rocheuses.
Les femelles sont fécondes à 16 mois. Leurs chaleurs se produisent en octobre et novembre. La gestation n'a lieu qu'une fois par an, et dure 210 jours (7 mois) au bout desquels la femelle donne généralement naissance à un unique petit de 1,3 kg, de nuit. Le jeune commence à s'alimenter seul au bout d'un mois, et atteint sa maturité sexuelle à 16 mois.
La principale menace qui pèse sur l'espèce est la destruction de son habitat.
Le Saro de Taïwan (Capricornis swinhoei), aussi appelé Saro de Formose, est un capriné endémique de l'île de Taïwan. C'est le seul bovidé à avoir survécu dans l'île depuis son isolement, après la dernière glaciation, il y a 16 000 ans.
Il capricorno di Taiwan (Capricornis swinhoei Gray, 1862), noto anche come capricorno di Formosa, è un piccolo Bovide endemico di Taiwan[3].
È lungo 80–114 cm e pesa 25–35 kg[4]. La coda, molto breve, misura circa 6,5 cm[3]. Di colore bruno rossastro scuro, presenta macchie gialle su mandibola, gola e nuca[5].
Le corna, presenti in entrambi i sessi, misurano 10–20 cm di lunghezza; di forma conica, non cadono mai[3]. Il capricorno di Taiwan è l'unico Bovide originario dell'isola[5][6].
Come è già stato detto, il capricorno di Taiwan è endemico dell'isola omonima ed è largamente diffuso nelle regioni montuose di tutta l'isola. Vive ad altitudini comprese tra i 50 e i 3900 m, quota, questa, di poco inferiore alla cima dello Yu-shan, la più alta vetta del Paese. Tuttavia, quasi tutte le popolazioni occupano quote superiori ai 1000 m, poiché ad altitudini inferiori corrono il rischio di imbattersi in esseri umani.
I capricorni di Taiwan, molto elusivi, sono piuttosto difficili da osservare. Tuttavia, nel Parco Nazionale di Yu-shan, è molto facile trovare le loro feci. All'alba o al tramonto possono essere visti mentre si nutrono nel fitto della foresta da soli o in piccoli gruppi. Generalmente mangiano foglie situate ad altezze inferiori alle loro o grappoli di uva, felci, ramoscelli o ciuffi d'erba che si trovano al suolo. Inoltre hanno bisogno di assumere sale e per questo motivo leccano i depositi minerali che sporgono dalle pareti rocciose o tra le pietre[7].
I capricorni di Taiwan sono in grado di spiccare salti di 2 m d'altezza e correre a velocità di 20 km all'ora. Tra tutti i mammiferi di Taiwan sono quelli che saltano più in alto. Sebbene si possano incontrare anche ad altitudini di circa 50 m, vivono perlopiù intorno ai 1000 m e possono raggiungere perfino i 3900[8]. Abitano in foreste di conifere, foreste miste di latifoglie e sulle pendici più scoscese dei monti prive di vegetazione. Talvolta sono stati avvistati sulle cime dei monti Nanhu, Hsuehshan, Yu-shan e Siouguluan. Vivono anche all'interno del Parco Nazionale di Taroko. I loro zoccoli, divisi in due, li rendono capaci di un'ottima presa sui terreni rocciosi; sono, inoltre, buoni arrampicatori arboricoli. Solitari e territoriali, utilizzano le loro lacrime per marcare rami o pietre[7].
La stagione degli amori va da settembre a novembre. La gestazione dura circa sette mesi. I piccoli, uno o più raramente due, nascono tra il marzo e il giugno dell'anno successivo e sono in grado di reggersi sulle zampe a poche ore dalla nascita. A tre mesi iniziano a nutrirsi da soli, ma vengono ancora allattati dalla madre. Tra i sei e i dodici mesi si allontanano sempre più dalla madre per condurre vita indipendente. Raggiungono la maturità sessuale a due-tre anni e possono vivere fino a 15 anni[7].
Dal 1989 il capricorno di Taiwan viene considerato «specie rara e di grande valore» e quindi protetto dalla «Legge per la Conservazione del Patrimonio Culturale» di Taiwan. I maggiori fattori di rischio per questo animale sono la deforestazione e la caccia[2].
Il capricorno di Taiwan (Capricornis swinhoei Gray, 1862), noto anche come capricorno di Formosa, è un piccolo Bovide endemico di Taiwan.
De Taiwanese bosgems (Capricornis swinhoei) is een holhoornige, endemisch in Taiwan.
Het torso van de Taiwanese bosgems kan 80 tot 114 centimeter lang worden en 25 tot 35 kilogram wegen. De staart is kort, ongeveer 6,5 cm. De vacht heeft een donkerbruine kleur met gele plekken op de kaak, keel en in de nek. Beide seksen hebben hoorns van ongeveer 10 tot 20 cm.
Ze zijn zeer alert en zijn daarom moeilijk in het wild tegen te komen, maar in het Yushan National Park kan je makkelijk hun uitwerpselen vinden. Bij zonsopgang en zonsondergang kan men ze zien eten bij de rand van het bos.
Taiwanese bosgemzen kunnen wel 2 meter hoog springen en wel 20 km per uur rennen. Ze gebruiken tranen uit een klier onder hun oog om hun territorium af te bakenen.
Bronnen, noten en/of referentiesO serau de formosa (Capricornis swinhoei), também chamado de serau de Taiwan, é uma espécie do gênero Capricornis endémica à Taiwan.[1]
O serau de formosa é considerado por alguns autores como uma subespécie do serau japonês (Capricornis crispus), porém de acordo com Groves e Grubb (1985), C. swinhoei é uma espécie distinta.[2]
C. swinhoei é endémico à Taiwan, e pode ser encontrado em 11 dos 16 condados do país (Taipei, Ilan, Hualien, Hsinchu, Taichung, Nantou, Chia-I, Tainan, Kaohsiung, Ping-tung e Tai-tung). O habitat da espécie consiste tanto das faces rochosas de montanhas, como também de florestas coníferas e decíduas. Excremento foi encontrado em pastagens alpinas dominadas por Yushania niitakaymensis, em florestas com Juniperus formosana, Juniperus squamata, Tsuga chinensis e Abies kawakamii e em cumes. Áreas íngrimes e rochosas são utilizadas como refúgio contra ameaças.[2]
O comprimento da cabeça e o corpo é entre 80-114 centímetros, e a altura dos ombros é de 50-60 cm, enquanto o peso é entre 17-30 kg, medidas menores que outras espécies de serau. A pelagem é macia, curta, encaracolada e menos espessa que a pelagem do C. crispus. A cor do corpo é marrom escuro, e a espinha dorsal é marcada por uma linha preta. Ao contrário de outros seraus presentes no continente, a nuca do C. swinhoei não tem uma crina extensiva, embora seja mais ereta. A cauda é curta.[2]
A única marca notável é um quadrado de pelagem, de branco creme a dourado, que corre do queixo, sob a mandíbula e até a parte superior da garganta. Há um par de glândulas presentes na frente dos olhos. Tanto machos quanto fêmeas tem chifres pontudos que curvam-se, com pouca inclinação, para trás. Os chifres não têm medida exata, porém Nowak (1991) descreveu os chifres de Capricornis como medindo entre 15,2 e 25,5 centímetros de comprimento, e como o C. swinhoei é o menor de seu gênero, é acreditado que a medida dos seus chifres caiam na menor medida das estimativas.[2]
Pouco é conhecido sobre sua estrutura populacional, porém acredita-se que as altas altitudes do Parque Nacional Yushan tenham uma densidade de 22 indivíduos por quilômetro quadrado. Não existem predadores nativos do C. swinhoei, embora o Neofelis nebulosa possa ter sido um predador antes de ser extinto em Formosa. A espécie pode competir com o Cervus unicolor swinhoei e o Muntiacus reevesi micrurus, os outros dois grandes herbívoros da ilha, embora essa competição seja mitigada devido à segregação de habitat. [2]
A espécie é herbívora, alimentando-se de partes juvenis de coníferas e grama e arbustos. As plantas prediletas para alimentação são a Urtica fissa, Elatostema edule, Anisogonium esculentum, Begonia laciniata, Polygonum chinensis, Chamabainia cuspidata, Mussaenda parviflora, Perrottetia arisanensis, e Pellionia arisanensis. Embora a Urtica fissa seja venenosa, não parece afetar o C. swinhoei. No Zoológico de Taipei, indivíduos alimentaram-se de 2,3 quilogramas por dia, consistindo uma quantidade de 1.940 kcal diárias.[2]
A espécie é considerada de pouco preocupação de extinção pela União Internacional pela Conservação da Natureza. Populações sempre foram pequenas, porém na década de 1970 começaram a haver preocupações em relação ao alto nível de caça da espécie. Embora ilegal, a caça ainda ocorre, principalmente entre novembro e março. Em 1989 o governo taiwanês listou a espécie como uma espécie rara e preciosa sob o ato de proteção ambiental da nação. Ela pode existir em contato próximo com humanos.[1][2]
O serau de formosa (Capricornis swinhoei), também chamado de serau de Taiwan, é uma espécie do gênero Capricornis endémica à Taiwan.
Formosaserov (Capricornis swinhoei) är ett getdjur som förekommer endemiskt på Taiwan (tidigare Formosa). Artepitet i det vetenskapliga namnet hedrar den brittiska zoologen Robert Swinhoe (1836-1877).[2]
Med sin bruna pälsfärg påminner arten mer om en goral än om andra arter i släktet Capricornis, som har en blåaktig päls. Vid halsen och hakan finns en ljusbrun till vit fläck. Djuret saknar även manen kring halsen som är typisk för serover. Något bakåtböjda 15 till 25 cm långa horn finns hos båda kön. Nära roten är hornen räfflade.[2]
Kroppslängden (huvud och bål) är 80 till 115 cm, svanslängden 7 till 12 cm och mankhöjden varierar mellan 50 och 60 cm. Vuxna individer väger vanligen 17 till 25 kg och ibland 30 kg.[2]
Formosaserov vistas bara på Taiwan. Den iakttas vanligen i bergstrakter vid 1 000 meter över havet men den finns även i dalgångar vid 50 meter över havet samt på 3 900 meter höga bergstoppar. Habitatet varierar därför från tropiska regnskogar i låglandet över barrskogar till bergsängar. Arten uppsöker vanligen klippiga områden där den hittar skydd mot fiender.[1]
Denna serov är vanligen aktiv vid skymningen och gryningen men kan vara nattaktiv nära människans boplatser. Den har bra förmåga att klättra på klippor och även i träd. Dessutom kan den hoppa två meter högt.[2]
Djurets sociala beteende är nästan helt outrett. Seroven markerar träd och stenar med körtelvätska och därför antas att varje individ har ett revir.[1] Födan utgörs av gräs, blad och unga växtskott.[2]
Parningen sker vanligen mellan september och november och efter cirka sju månaders dräktighet (210 dagar) föds i allmänhet ett ungdjur.[1] Nyfödda ungar kan efter några timmar följa sin moder på egna ben. Efter ungefär en månad går ungen till fast föda. Honor blir könsmogna tidigast efter 16 månader.[2]
Trädleoparden dödar ibland individer men annars har arten inga naturliga fiender.[2]
Formosaserov jagades tidigare av Taiwans ursprungsbefolkning för köttets skull men på grund av ändrade matvanor dödas numera bara ett fåtal individer. Köttet serveras idag vanligen under festligheter eller för gäster. Andra potentiella hot är parasiter samt störningar av turister som besöker bergstrakterna. Arten är enligt IUCN inte sällsynt och listas som livskraftig (LC).[1]
Wikimedia Commons har media som rör Capricornis swinhoei.
Formosaserov (Capricornis swinhoei) är ett getdjur som förekommer endemiskt på Taiwan (tidigare Formosa). Artepitet i det vetenskapliga namnet hedrar den brittiska zoologen Robert Swinhoe (1836-1877).
Ендемік Тайваню. Займає висоти від 50 м до більш ніж 3900 м. Однак, більшість населення сьогодні займає регіони вищі, ніж 1000 м, тому що більшість низовини зайнята людиною. Живуть в різних гірських умовах проживання, від низинних тропічних і субтропічних лісів, змішаних широколистяно-хвойних лісів і помірно теплих тропічних лісів в середніх висотах, до хвойних лісів, альпійських лук, тундри.
Активні можуть бути і вдень і вночі зі значно більшою часткою денної діяльності. Піки активності припадають на 3 години після сходу сонця і протягом 4-х годин до заходу сонця. Тим не менш, C. swinhoei може стати більш нічним в районах, близьких до людської діяльності. Можуть легко стрибнути щонайменше на два метри вгору — деякі тварини навіть, було відомо, підіймалися вгору на дерева! Схоже, що цей вид є територіальний: маркування дерев за допомогою рогів і запахового маркування з передочних залоз може визначати територіальні межі. Солітарні. Споживає молоді пагони, листя і трави. Раніше головним хижаком був димчастий леопард.
Голова і тіло довжиною 80-114 см. Висота в холці: 50-60 см. Довжина хвоста: 7-12 см. Вага: 17-25 кг, до 30 кг. Шерсть коротка порівняно гладка. Тіло темно-коричневе, нижня частина підборіддя і горло відзначені світлими плямами. Вуха великі й на відміну від інших козерогів немає широкої гриви на шиї. І самці, і самиці мають роги, які є гострими і мають лише невеликі вигин назад. У нижній частині роги ребристі.
Народжується лише одне дитинча після семи місяців вагітності. Розмноження зазвичай відбувається між вереснем і груднем, і молодь народжені після березня. Діти можуть стояти і ходити в день свого народження, і зазвичай слідують тісно за їх матерями. Вони починають приймати тверду їжу в близько один місяць після народження.
Capricornis swinhoei (tên tiếng Anh: Sơn dương Đài Loan hoặc sơn dương Formosa) là một loài động vật có vú trong họ Trâu bò, bộ Artiodactyla. Sơn dương Đài Loan là loài đặc hữu của đảo Đài Loan.[3]
Thân của sơn dương Đài Loan có chiều dài 80–114 cm (31–45 in) và trọng lượng 25–35 kg (55-77 lb). Đuôi của nó ngắn, chỉ khoảng 6,5 cm.[3] Màu sắc của bộ lông là nâu tối với những đốm màu vàng trên cổ họng, quai hàm và gáy.[4]
Cả hai giới đều có sừng hơi cong hình nón, dài từ 10–20 cm.[3] Sơn dương Đài Loan là loài sơn dương thuần khiết chỉ có mặt ở Đài Loan.[4][5]
Chúng có tính cảnh giác khá cao và không dễ dàng để tiếp cận quan sát. Tuy nhiên, người ta có thể dễ dàng tìm thấy phân họ của chúng tại vườn quốc gia Yushan. Vào lúc bình minh hoặc hoàng hôn, chúng ta có thể tìm thấy chúng ăn trong rừng với số lượng nhỏ hoặc từng cá thể đơn lẻ. Thức ăn của chúng bao gồm lá gần mặt đất, hoặc dây leo, dương xỉ, cây bụi, hoặc các loại thảo mộc trên mặt đất. Ngoài ra, do cần hấp thụ muối khoáng nên bạn có thể tìm thấy chúng liếm khoáng sản đọng lại trên vách đá.[6] Linh dương Đài Loan có thể nhảy cao tới 2m và chạy với tốc độ đạt 20 km/h. Trong số tất cả các loài động vật có vú tại Đài Loan, chúng là loài nhảy cao nhất. Chúng có thể được tìm thấy ở độ cao thấp khoảng 50 mét, nhưng chủ yếu là ở độ cao từ 1000 mét đến 3500 mét.[7] môi trường sống bao gồm rừng lá kim, rừng hỗn giao lá rộng, và những sườn dốc đá, sỏi trần vách đá. Bạn đôi khi có thể phát hiện ra chúng trên đầu trang của Nanhu Mountain (南湖大山), Hsuehshan (雪山) Yushan (玉山), và Siouguluan Mountain (秀姑峦山). Chúng cũng hiện diện trong Công viên quốc gia Taroko. Móng của chúng tách về hai bên để có thể dễ dàng đi trên vách đá và sườn dốc. Chúng cũng là loài có khả năng leo cây tốt. Sơn dương Đài Loan là loài sống riêng lẻ, sử dụng nước mắt để bôi lên đá đánh dấu mốc lãnh thổ.[6]
|month= bị phản đối (trợ giúp) Phương tiện liên quan tới Capricornis swinhoei tại Wikimedia Commons
.png){kind=small}
Bài viết về chủ đề Bộ Guốc chẵn này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Capricornis swinhoei (tên tiếng Anh: Sơn dương Đài Loan hoặc sơn dương Formosa) là một loài động vật có vú trong họ Trâu bò, bộ Artiodactyla. Sơn dương Đài Loan là loài đặc hữu của đảo Đài Loan.
Capricornis swinhoei J. E. Gray, 1862
Синонимы
Тайваньский серау[1] (лат. Capricornis swinhoei) — парнокопытное млекопитающее из подсемейства козлиных семейства полорогих. Эндемик и единственный представитель семейства полорогих на острове Тайвань (кроме интродуцированных видов). Видовое название дано в честь британского зоолога Роберта Свайно (1836—1877)[2].
Тайваньский серау — самый мелкий из серау. Длина его тела составляет от 80 до 115 см, хвост редуцирован. Высота в холке составляет примерно 60 см, а вес примерно 30 кг. Шерсть тёмно-коричневого окраса, вдоль спины по хребту проходит тёмная полоса. У самцов и самок имеются изогнутые назад рога длиной примерно 15 см.
Естественная среда обитания вида — скалистые горные регионы, а также леса. Животные обитают чаще на высоте от 1000 до 2000 м, но могут подниматься и до высоты свыше 3000 м над уровнем моря. Это медленные, но искусные скалолазы, которые ищут пищу преимущественно утром и вечером. Они питаются травами, листьями и другим растительным материалом. Держатся чаще поодиночке, однако, имеются сведения и о небольших группах.
Тайваньский серау (лат. Capricornis swinhoei) — парнокопытное млекопитающее из подсемейства козлиных семейства полорогих. Эндемик и единственный представитель семейства полорогих на острове Тайвань (кроме интродуцированных видов). Видовое название дано в честь британского зоолога Роберта Свайно (1836—1877).
台灣長鬃山羊（學名：Naemorhedus swinhoei），又稱台湾鬣羚、台灣野山羊、台灣羚羊、台灣氈鹿，是台灣特有種的動物，也是台灣唯一的野生牛科動物。由低海拔200公尺的小山，一直到高海拔之玉山南峰、南湖圈谷和雪山圈谷等高山附近，都可以找到台灣長鬃山羊的足跡。目前在1000公尺以上的山區，牠們的出現機會比較高。
在動物分類學上，屬於牛科之羊亞科（Capainae）的動物，除了我們比較熟知的山羊和綿羊以外，還有髭羚屬（Naemorhedus）、臆羚屬（Rupicapra）、岩羊屬（Pseudois）、麝牛屬（Ovibo）和羚牛屬（Budorcas）等，牠們和山羊以及綿羊在外型上並不完全相似。
事實上，長鬃山羊在分類學上的位置，一直都有著極大的爭議。牠們原先被列於羚羊亞科（Antelopes），後來又改列於羊亞科，因為牠們可以說是介於羊於羚羊之間的動物。這也就是台灣長鬃山羊為什麼又被叫做「台灣羚羊」的緣故。
在被歸為羊亞科以後，一開始台灣長鬃山羊被歸類於該亞科中的長鬃山羊屬。世界上現存的長鬃山羊只有兩種，一種是馬來長鬃山羊（Carpricornis sumatraensis），另一種是日本長鬃山羊（C. crispus）。而日本長鬃山羊可以再分為日本長鬃山羊（C. crispus crispus）和台灣長鬃山羊（C. crispus swinhoei）兩個亞種。
但是，Wilson 和Reeder在1993年又發表了新的分類系統，將台灣長鬃山羊歸在髭羚屬，學名則變為Naemorhedus swinhoei。過去台灣長鬃山羊被認為是與日本長鬃山羊同種的亞種，但是，如果依照Wilson 和Reeder之新的分類法的話，台灣長鬃山羊就已經獨立為台灣的特有種了。
（按照作者姓氏漢語拼音順序排列）
台灣長鬃山羊（學名：Naemorhedus swinhoei），又稱台湾鬣羚、台灣野山羊、台灣羚羊、台灣氈鹿，是台灣特有種的動物，也是台灣唯一的野生牛科動物。由低海拔200公尺的小山，一直到高海拔之玉山南峰、南湖圈谷和雪山圈谷等高山附近，都可以找到台灣長鬃山羊的足跡。目前在1000公尺以上的山區，牠們的出現機會比較高。
