Rana chensinensis David 1875

Vomerine teeth present. Posterior part of the tongue free and forked. Toes webbed. Omosternum and sternum ossified. Pupil of the eye horizontal. Snout moderately sharp. Male with internal guttural vocal sacs. Flank and thigh skin smooth to slightly granular. Dorsal coloration brown, pallid, olive or greyish, with dark spots, which are sometimes absent. Temporal spot large. Lower surface of the hind part of belly and the hind legs with pallid orange-pink. Male differs from female by having paired guttural vocal sacs and nuptial pads on the first finger.Rana chensinensis belongs to the 'brown frog' species group. In the past (and sometimes at present), these frogs have been considered as the species R. temporaria Linne, 1758. Later studies revealed R. chensinensis to be a species complex, studies of which are in progress. These studies have revealed significant genetic and morphological distinctions between populations from the type territory of Rana chensinensis David, 1875 sensu stricto (Shaanxi Province of China) and the populations of the Rana chensinensis complex from other areas, including those in China (e.g., Beijing area). Consideration of some of these populations as separate species now is more or less commonly accepted (R. ornativentris, R. dybowskii, R. pirica); status of others is the subject of discussion. Here I conventionally use the species name R. chensinensis for those populations of the R. chensinensis complex whose taxonomic status remains unrevised. (image, /refs/pdfs/Kuzmin_cover.png) Read more about The Amphibians of Mongolia by Kuzman 2017 (PDF)

The range of the forms designated here as R. chensinensis covers a large part of China (Sichuan, Gansu, Shaanxi, Shanxi, Henan, Hebei, Liaoning, Jilin and Heilongjiang provinces, as well as Tibet, Ninxia-Hui and Inner Mongolia autonomous regions) and Eastern Mongolia. The species lives mainly in wood regions, but also occurs in unwooded areas. It displays a high ecological plasticity living in a variety of habitats. This frog lives in forests of different types, bushlands, swamps and marshes, near mountain and plain streams and brooks etc. In China it seems to be more of a mountain than plain dweller.

The frog is not rare in many places (the abundance may exceed a hundred individuals per hectare), but peripheral populations seem to be small and isolated. The appearance after hibernation and the reproduction takes place from February to June, depending on latitude and altitude. Males form breeding choruses. Amplexus is pectoral (axillary). The clutch contains 800-1500 eggs. Metamorphosis takes place in summer. Tadpoles feed mainly upon algae, detritus and higher plants, adults upon invertebrates, mainly arthropods. In dry, steppe regions this frog spends a considerable part of time near water bodies, and aquatic organisms (e.g., Gammaridae) comprise a considerable part of its diet.

Rana chensinensis does not avoid human inhabited areas and often occurs in anthropogenic landscapes, where it is subject to the same threats as majority of other anurans. In addition, this frog is used in traditional Chinese medicine. Special farms are used for breeding of this frog in China.

The Asiatic grass frog or Chinese brown frog (Rana chensinensis) is a species of frog in the family Ranidae, found in China and Mongolia.

Its natural habitats are temperate forests, intermittent rivers, swamps, freshwater lakes, intermittent freshwater marshes, arable land, pastureland, and irrigated land. It is threatened by habitat loss.

This frog is noted in Chinese agriculture for its strong preying performance on pests. A study conducted in Qingyuan County during the years 1982 and 1983 found that breeding the frogs decreased both the use of pesticides and the pollution in the environment.

Within China, fatty tissue close to the frog's fallopian tubes are used to make Hasma, a dessert ingredient and traditional medicine.

Rana chensinensis​ es una especie de anfibio anuro de la familia Ranidae.

(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});

Rana chensinensis Rana generoko animalia da. Anfibioen barruko Ranidae familian sailkatuta dago, Anura ordenan.

Rana chensinensis est une espèce d'amphibiens de la famille des Ranidae.

Rana chensinensis é unha especie de ra da familia Ranidae, que vive en China e Mongolia.

La rana cinese (Rana chensinensis David, 1875) è un anfibio anuro della famiglia Ranidae, diffuso in Cina e Mongolia.

Rana chensinensis é uma espécie de anfíbio anuro pertencente ao género Rana.

É uma espécie asiática, distribuida desde a Federação Russa até à Coreia. É uma espécie que é utilizada na medicina tradicional chinesa, sendo feita a sua reprodução em cativeiro, em viveiros próprios para esse fim.

Habita florestas montanhosas, especialmente junto a zonas húmidas como rios, charcos

Опис

Загальна довжина досягає 9,6 см. Голова відносно широка, морда не загострена. Спинно-бічні складки згинаються у бік барабанної перетинки, іноді не виражені. Задні кінцівки здебільшого помірної довжини. Якщо їх скласти перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби перекриваються. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб заходить за око, а у деяких особин навіть за край морди. Внутрішній п'ятковий горбок дорівнює в середньому 1/3 довжини пальця. Самці мають парні внутрішні бічні резонатори. Шлюбний мозоль на першому пальці розчленована на 4 частини. Шкіра гладенька або вкрита на спині і з боків горбиками різного розміру та форми.

Забарвлення верхньої частини дуже мінливе: від трохи сіро-зеленуватого до світло-або темно-бурого, палевого, червонуватого. У багатьох особин виражена ^-подібна фігура (шеврон). Темні плями різного розміру та форми на спині й з боків часто збігаються з горбиками і шевроном, але іноді вони не суцільні. Світла смуга уздовж середини спини виражена нечітко. Нерідко трапляються особини без плям і смуги. Має добре помітну темну пляму на скроні. Місце сходження боків і стегон забарвлено у жовто-зеленуватий колір. Черево може бути покрито іржавими, рудуватими, рожево-жовтими і блакитними плямами, особливо у самиць. У самців воно і горло часто біле без плям, і червонувате лише у задній частині і на кінцівках, у молодих особин — крапчасте.

Спосіб життя

Полюбляє зволожені, сухі місцини, широколистяні, кедрово-широколистяні, дрібнолисті та хвойні ліси, воліючи узлісся, галявини, просіки. Мешкає також у заплавах і долинах річок та озер, уздовж морських узбереж, в чагарникових заростях, на різнотравних луках. Уникають суцільних заростей бамбука, густих масивів хвойного лісу, тундрових ландшафтів, не пересічених ріками. Веде наземний спосіб життя, віддаляючись від водойм на значну відстань. Зустрічається як на рівнині, так і по схилах сопок, на вододілах й перевалах. піднімаючись у гори до висоти понад 4000 м над рівнем моря (у Тибеті і Сичуані).

Активна у будь-який час доби. Вдень вони трапляються в затінених місцях під пологом лісу або серед високої трави в дощову і похмуру погоду. Частіше зустрічається у сутінках, в першу половину ночі і рано вранці, поки ще не висохла роса. У разі небезпеки ховається під хмизом, в лісовій підстилці, під каміння та інші лежачі предмети, у траві, у нори гризунів. У спекотний час може викопувати невеликі норки довжиною 8—12 см на глибині 5—10 см від поверхні.

Харчується жуками, гусіню метеликів, прямокрилими, павуками, равликами, рідше дощовими хробаками. На узбережжі о. Кунашир ввечері виходить у зону викидів морських водоростей і ловить там бокоплавів. Пуголовки споживають переважно різні водорості, а також найпростіших, дрібних ракоподібних, яйця комах.

На зимівлю йде у жовтні. Під час міграцій до місць зимівлі іноді одночасно переміщаються сотні і тисячі особин. Тривалість зимівлі становить 180–210 діб. Зимують у непромерзаючих проточних водоймах з температурою води 3—5°С — гірських річках, ключах з чистою водою і кам'янистим ґрунтом, стічних меліоративних канавах і лише зрідка в стоячих водоймах (кар'єрах, ставках). Ховається за каменями, виступами берега, в ямах на дні, під корчами. Іноді зимує у річках, забруднених сміттям, під яким і ховаються (наприклад, під залізними листами, бляшками). У сприятливих водоймах може скупчуватися кілька сотень тисяч особин. Жаби під льодом час від часу пересуваються як по течії, так й проти течії і в цей час добувають їжу. У разі спаду води взимку, сильного промерзання ділянок до дна або замору гине безліч китайських жаб. Пробуджується, коли ще не повністю розтанув сніг, а водойми частково вкриті льодом. Температура повітря в цей час дорівнює 1—5°С, води 1—3°С. Дорослі особини з'являються наприкінці березня — у першій декаді травня.

Тривалість життя у природі не менше 6 років. на цю жабу полюють гадюки, полози, ворони, хижі і навколоводних птахів, ссавці. Ікра і пуголовки знищуються личинками волохокрильців, бабок і жуків-плавунців.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 3 років при довжині тіла близько 5,4 см. Самці, іноді навіть долаючи ділянки снігу, займають водойми першими. Через пару днів вони влаштовують гучні вечірні «концерти», що чутні здалеку. У місцях розмноження утворює часом дуже великі скупчення.

Як нерестовища використовує різні водойми, здебільшого тимчасові, рідше постійні. Розмножується у калюжах, ямах, придорожніх кюветах, у низинах, що заповнені талою та дощовою водою, на заплавних луках, у старицях, на прісних дрібних околицях великих лагунних озер, в меліоративних канавах, болотах, невеликих ставках. Іноді ікрометання відбувається навіть у струмках, рукавах річок, але не в самому потоці, а в невеликих відгалуженнях, де течії майже немає. Глибина водойм невелика, зазвичай до 0,7—1 м. Водойми розмноження можуть знаходитися як на рівнині в заплаві або долині, так і у сопках, лісі і на відкритому місці (на луках, морському березі).

Період парування розтягнутий не менше, ніж на місяць, так як міграція особин з місць зимівель здійснюється двома—трьома хвилями. Парування починається через 2—6 доби після виходу з зимівлі при температурі води 5—11°С. Пари утворюються іноді за кілька десятків метрів до водойми і тримаються 4—10 годин. Самці у водоймі намагаються обхопити будь—який рухомий предмет. Процес власне відкладання ікри парою триває близько 5 хвилин. Самиця відкладає від 300 до 3800 ікринок діаметром 5—7 мм на ділянку, що добре прогріта, часто з рослинністю, на глибині близько 20 см. Ікрометання йде порційно (по 600–800 ікринок).

Ембріональний розвиток триває 4—23 діб на Сахаліні. Велика кількість ікри і личинок гине від пересихання водойм. Довжина личинок після появи дорівнює 5—8 мм. Їх розвиток триває 52—98 діб. Пуголовки активні протягом доби. Їх довжина перед метаморфозом близько 4,4 см (з хвостом). На ротовом диску зубчики розташовані у 4 рядки вище і нижче дзьоба. Весь період предметаморфозного розвитку (від ікри) дорівнює 70—121 діб. До стадії сеголетки виживає не більше 3% від відкладеної ікри. Сеголетки довжиною 10—12 мм і більш з'являються у середині — наприкінці червня, іноді у липні, рідше на початку серпня при довжині тіла 12 мм і більше.

Розповсюдження

Мешкає здебільшого у Китаї (на захід до східного Сіньцзяня і Тибету, на південь до провінцій Сичуань, Хубей і Цзянсу), у південній та східній Монголії, іноді зустрічається в деяких прикордонних районах Бурятії, Амурської області та Приморського краю Російської Федерації й у північній Кореї.

Джерела

• Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.

Ếch cỏ Bắc Á (Rana chensinensis) là một loài ếch trong họ Ranidae. Nó được tìm thấy ở Trung Quốc, Mông Cổ, có thể cả Bắc Hàn, và có thể cả Nga. Các môi trường sống tự nhiên của chúng là các khu rừng ôn hòa, sông, sông có nước theo mùa, đầm nước, hồ nước ngọt, đầm nước ngọt, đầm nước ngọt có nước theo mùa, đất canh tác, vùng đồng cỏ, và đất có tưới tiêu. Loài này đang bị đe dọa do mất môi trường sống. Within China, it is hunted for use in food and medicine (namely hasma).

Дальневосточная лягушка (лат. Rana chensinensis) — вид земноводных из семейства настоящих лягушек.

Общая длина достигает 9,6 см. Голова относительно широкая, морда не заостренная. Самцы имеют парные внутренние боковые резонаторы. Кожа гладкая или покрыта на спине и по бокам бугорками разного размера и формы.

Окраска верхней части очень изменчива: от немного серо-зелёного до светло- или тёмно-бурого, палевого, красноватого. Тёмные пятна разного размера и формы на спине и по бокам часто совпадают с бугорками и шевроном, но иногда они не сплошные. Светлая полоса вдоль середины спины выражена нечётко. Нередки особи без пятен и полосы. Имеет хорошо заметное тёмное пятно на виске. Брюхо может быть покрыто ржавыми, рыжеватыми, розово-жёлтыми и голубыми пятнами, особенно у самок.

Любит увлажненные, сухие места, широколиственные, кедрово-широколиственные, мелколиственные и хвойные леса, предпочитая опушки, поляны, просеки. Обитает также в поймах и долинах рек и озёр, вдоль морских побережий, в кустарниковых зарослях, на разнотравных лугах. Избегает сплошные заросли бамбука, густые массивы хвойного леса, тундровые ландшафты. Ведёт наземный образ жизни, удаляясь от водоёмов на значительное расстояние. Встречается как на равнине, так и по склонам сопок, на водоразделах и перевалах, поднимаясь в горы до высоты более 4000 метров над уровнем моря (в Тибете и Сычуани).

Активна в любое время суток. Днём прячется в тени под пологом леса или среди высокой травы в дождливую и пасмурную погоду. Чаще встречается в сумерках, в первую половину ночи и рано утром, пока ещё не высохла роса. В случае опасности прячется под хворостом, в лесной подстилке, под камнями и другими лежащими предметами, в траве, в норах грызунов. В жаркое время может выкапывать небольшие норки длиной 8—12 см на глубине 5—10 см от поверхности.

Питается жуками, гусеницами бабочек, прямокрылыми, пауками, улитками, реже дождевыми червями. На побережье острова Кунашир вечером выходит в зону выбросов морских водорослей и ловит там бокоплавов. Головастики питаются преимущественно различными водорослями, а также простейшими, мелкими ракообразными, яйцами насекомых.

На зимовку уходит в октябре. Во время миграций к местам зимовки иногда одновременно перемещаются сотни и тысячи особей. Продолжительность зимовки составляет 180—210 суток. Зимуют в непромерзающих проточных водоёмах с температурой воды 3-5 ° С, горных реках, ключах с чистой водой и каменистым грунтом, сточных мелиоративных канавах и только изредка в стоячих водоёмах (карьерах, прудах). Скрывается за камнями, выступлениями берега, в ямах на дне, под корягами. Иногда зимует в реках, загрязненных мусором, под которым и прячутся (например, железными листами, бляшками). В благоприятных водоёмах может скапливаться несколько сотен тысяч особей. Лягушки под льдом периодически передвигаются как по течению, так и против течения и в настоящее время добывают пищу. В условиях спада воды зимой, сильного промерзания участков ко дну или замора погибает множество лягушек. Пробуждается, когда еще не полностью растаял снег, а водоемы частично покрыты льдом. Температура воздуха в это время составляет 1-5 ° С, воды 1-3 ° С. Взрослые особи появляются в конце марта - первой декаде мая.

Продолжительность жизни в природе не менее 6 лет. Естественными врагами являются змеи, полозы, вороны, хищные и околоводные птицы, млекопитающие. Икра и головастики уничтожаются личинками ручейников, стрекоз и жуков-плавунцов.

Половая зрелость наступает в возрасте 3-х лет при длине тела около 5,4 см. Самцы, иногда преодолевают даже участки снега, чтобы занять водоёмы первыми. Через пару дней они устраивают громкие вечерние «концерты». В местах размножения образуются порой очень большие скопления.

В качестве нерестилищ использует различные водоёмы, в основном временные, реже постоянные. Размножается в лужах, ямах, придорожных кюветах, в низинах, заполненных талой и дождевой водой, на пойменных лугах, в старицах, на пресных мелких окраинах больших лагунных озер, в мелиоративных канавах, болотах, небольших прудах. Иногда икрометание происходит даже в ручьях, рукавах рек, но не в самом потоке, а в небольших ответвлениях, где течения почти нет. Глубина водоёмов небольшая, обычно до 0,7-1 м. Водоёмы размножения могут находиться как на равнине в пойме или долине, так и в сопках, лесу и на открытом месте (на лугах, морском берегу).

Период спаривания растянут не менее, чем на месяц, так как миграция особей с мест зимовок осуществляется двумя-тремя волнами. Спаривание начинается через 2-6 суток после выхода из зимовки при температуре воды 5-11 ° С. Пары образуются иногда за несколько десятков метров до водоема и держатся 4-10 часов. Самцы в водоеме пытаются обхватить любой движущийся предмет. Процесс собственно откладывания икры парой длится около 5 минут. Самка откладывает от 300 до 3800 икринок диаметром 5-7 мм на участок, хорошо прогрета, часто с растительностью, на глубине около 20 см. Икрометание идет порционно (по 600-800 икринок).

Эмбриональное развитие продолжается 4-23 суток на Сахалине. Большое количество икры и личинок погибает от пересыхания водоёмов. Длина личинок после появления равна 5-8 мм. Их развитие продолжается 52-98 суток. Головастики активны в течение суток. Их длина перед метаморфозом около 4,4 см (с хвостом). Весь период предметаморфозного развития (от икры) равна 70-121 суток. В стадии сеголетки выживает не более 3% от отложенной икры. Сеголетки длиной 10-12 мм и более появляются в середине - конце июня, иногда в июле, реже в начале августа при длине тела 12 мм и более.

Вид распространён преимущественно в Китае (на запад до восточного Синьцзяня и Тибета, на юг до провинций Сычуань, Хубэй и Цзянсу), в южной и восточной Монголии, иногда встречается в некоторых пограничных районах Бурятии, Амурской области и Приморского края Российской Федерации и в северной Корее.

中国林蛙（学名：Rana chensinensis），又称红肚田鸡，满语称哈士蟆或哈什蟆，是两栖纲无尾目赤蛙科赤蛙屬的一种两栖动物。

目前野生的中国林蛙属于“国家重点保护野生药材物种”和“国家保护的有益的或者有重要经济、科学研究价值的陆生野生动物”（即“三有动物”），捕捉受严格控制。人工饲养的则除外。