nomes no trilho de navegação
An in-depth profile of the medicinal properties of the Reishi mushroom (Ganoderma lucidum) including historical and modern uses, scientific research and classification in the Chinese medicine pharmacoepia.
La pipa[1] (Ganoderma lucidum) és un bolet afil·loforal que creix normalment damunt calcinals d'alzina i pot viure com a paràsit durant diversos anys, a causa de la seva estructura externa coriàcia.
No és un bolet comestible, ja que la seua carn és coriàcia però, a la Xina i al Japó, es comercialitza pols de pipa per a fer infusions. També és apreciada en aquests països per les seues importants i nombroses propietats medicinals, de manera que la conreen i la comercialitzen també en forma d'injectables i comprimits, amb aquesta finalitat.
La seua confusió és difícil, però es podria arribar a confondre amb espècies properes del gènere Ganoderma, però el peu llarg de Ganoderma lucidum i gairebé absent a les altres espècies en fan molt fàcil la seua identificació.
La pipa (Ganoderma lucidum) és un bolet afil·loforal que creix normalment damunt calcinals d'alzina i pot viure com a paràsit durant diversos anys, a causa de la seva estructura externa coriàcia.
Leskokorka lesklá (Ganoderma lucidum) je houba z řádu chorošotvaré (Polyporales), čeledě lesklokorkovité (Ganodermataceae). Organismus je fytopatogenní parazit a saprofytický druh.[1] Plodnice je nejedlá, vyrůstá na kmenech nebo pařezech listnatých dřevin v květnu až říjnu.[2]
Podle EPPO je pro patogena s označením lesklokorka lesklá (Ganoderma lucidum) používáno více rozdílných názvů, například Ganoderma mongolium nebo Polyporus lucidus.[3]
Plodnice je silně lesklá, jednoletá, vějířovitá či ledvinovitá, konzolovitá. Plodnice je až 30 cm velká, se zřetelným třeněm. Zbarvení v mládí špinavě žlutavé, později červenohnědé, kaštanově hnědé až purpurově černé. Okraj je víceméně ostrý a relativně měkký, lemovaný bělavě, žlutavě až hnědočerveně. Houba může infikovat i kořeny a plodnice pak vyrůstají z báze kmene hostitele.[2][1]
Dub, ořešák, platan, topol.[2] Vyskytuje se v České republice.
Dubové lesy. Na pařezech a bázi listnáčů v lesích, parcích a zahradách.[2]
Zabránění poškození kmene.
S jinými druhy i rody.
Jak potvrzuje řada studií, lesklokorka lesklá je účinná při léčbě hepatitidy.[4] Lesklokorkou lesklou se dosahuje rychlých výsledků hlavně při léčbě hepatitidy B.[5] Pro obsah určitých skupin polysacharidů byl druh rovněž testován k použití proti nádorovým onemocněním. Byl popsán účinek proti vzniku metastáz a růstu nádorů. Byl proveden srovnávací test oproti použití klasické chemoterapie rakovinu prsu, tlustého střeva a prostaty.[6]
Ačkoliv byly metodiky a okolnosti hodnocení testů hodnoceny jako chybně zpracované, je pozitivně hodnocena vyšší kvalita života pacientů léčených přípravky z houby lesklokorka lesklá. Z výsledků však není zřejmé že by léčba přípravky z houby lesklokorka lesklá prodloužila život pacientů.[7]
Lesklokorka lesklá je používána v tradiční čínské medicíně na léčbu velkého množství chorob a fyziologických onemocnění různých částí lidského těla, vyvolaných zcela různými patogenními pochody. Zdravotnickými zařízeními není při léčbě používána a doporučována. Je navržena pro použití v alternativní medicíně jako podpůrný prostředek nebo jako potravinový doplněk.[8] Houba je tradičně ceněným zbožím, zejména v Asii a prodávána i v Evropě.
V Japonsku se používá lesklokorka lesklá jako prevence léčení a terapie rakoviny. Výsledek testu houbových preparátů houby lesklokorky lesklé v metodistickém výzkumném středisku v Indianapolis uvádí, že uvedená houba může být použita v alternativní medicíně proti některým druhům nádorových onemocnění.[9]
Obrázky, zvuky či videa k tématu leskokorka lesklá ve Wikimedia Commons
Neutralita tohoto článku byla zpochybněna. Podrobnější zdůvodnění najdete v diskusi. Neodstraňujte, prosíme, tuto zprávu, dokud nebudou pochybnosti vyřešeny. Leskokorka lesklá (Ganoderma lucidum) je houba z řádu chorošotvaré (Polyporales), čeledě lesklokorkovité (Ganodermataceae). Organismus je fytopatogenní parazit a saprofytický druh. Plodnice je nejedlá, vyrůstá na kmenech nebo pařezech listnatých dřevin v květnu až říjnu.
Der Glänzende Lackporling (Ganoderma lucidum) ist ein Pilz aus der Familie der Lackporlingsverwandten (Ganodermataceae).
Der Glänzende Lackporling ist ein derber Pilz mit einem etwa fünf bis 20 Zentimeter hohen Hut, der an einem (meist) seitlichen Stiel sitzt. Der Hut des Fruchtkörpers wird etwa ein bis drei Zentimeter dick. Der Fruchtkörper ist mit einer gelblichen, später rötlich (bis rötlichbraun- oder rötlich-schwarz) nachdunkelnden Harzschicht bedeckt. Diese Harzschicht schmilzt in einer Streichholz- oder Feuerzeugflamme. Der Rand des Pilzes ist weiß, die Unterseite besteht aus einer weißlichen Porenschicht, pro Millimeter findet man etwa vier bis fünf Poren. Der deutliche Stiel (manchmal nur als stielförmige Basis ausgebildet) ist rotbraun bis fast schwarz und purpurn schimmernd.
Der Glänzende Lackporling ist ein holzbewohnender Saprobiont oder Schwächeparasit, der vor allem Laubhölzer besiedelt. Als Substrat kommen vor allem Eichen in Frage, daneben weitere Laubgehölze, seltener Nadelhölzer (Fichten und Kiefern). Der Pilz bewohnt vor allem wärmebegünstigte Eichen- bzw. Eichenmischwälder, daneben Rotbuchenwälder, Hartholzauen. Außerhalb dieser Biotope kann der Glänzende Lackporling an Hecken, in Parks und an Wegrändern gefunden werden, wenn das entsprechende Substrat (Eichen oder Rotbuche) dort vorhanden ist. Die einjährigen Fruchtkörper werden an Baumstümpfen, Wurzeln oder an der Stammbasis lebender Wirtsbäume gefunden.
Der Glänzende Lackporling ist wahrscheinlich weltweit verbreitet, doch bestehen darin Unsicherheiten vor allem wegen der noch unklaren Abgrenzung zu verwandten Formen. In der Holarktis ist die Art vor allem in mediterranen und gemäßigten Gegenden verbreitet, in Europa kommt sie bis ins südliche Skandinavien vor. In Deutschland ist der Glänzende Lackporling im gesamten Gebiet unregelmäßig zerstreut verbreitet.
Der Glänzende Lackporling gehört zu einem Komplex eng verwandter Sippen der Gattung Ganoderma, die sich teilweise nur durch die Substratwahl voneinander unterscheiden und deren taxonomischer Rang unklar ist. In Europa gehören zu diesem Komplex noch folgende Arten: Harziger Lackporling (Ganoderma resinaceum), Dunkler Lackporling (Ganoderma carnosum) und Ganoderma valesiacum (Form aus den Alpen und den Karpaten, dort auf Lärche). Außereuropäische Arten des Komplexes sind der auf Tsuga wachsende Ganoderma tsugae und Ganoderma oregonese. Aus Ostasien stammen Ganoderma sinense und Ganoderma japonicum.
Die Art Ganoderma lucidum wird oft mit dem aus der TCM bekannten Heilpilz Reishi oder Lingzhi gleichgesetzt. Die neuesten Studien haben aber gezeigt, dass der traditionelle Heilpilz eine andere, verwandte Art ist, die aufgrund morphologischer und molekularer Daten als Ganoderma lingzhi (2012, Sheng H. Wu, Y. Cao & Y.C. Dai) beschrieben wurde[1]. Siehe auch in der englischsprachigen Wikipedia: en:Lingzhi (mushroom).
Als Speisepilz kommt der Glänzende Lackporling nicht in Frage, als Holzschädling ist er unbedeutend.
In Ostasien wird der Pilz als Heilmittel verwendet. Therapeutische Anwendungen zielen oft auf die Stärkung des Immunsystems und der Leber und auf die Anregung des Stoffwechsels. Der therapeutische Nutzen von in G. lucidum enthaltenden Präparaten für die Behandlungen verschiedener Leiden oder Krankheiten ist durch Belege in der Fachliteratur gestützt;[2] viele der mutmaßlich dafür verantwortlichen chemischen Substanzen sind unbekannt. Wie bei allen Drogen kann ihre Konzentration im biologischen Material mitunter schwanken. Zudem kann durch Verwechslung mit anderen nahe verwandten Arten die Wirksamkeit von G. lucidum-Präparaten beeinträchtigt werden.[2] Auch die Pilzsporen werden verwendet.
Aufgrund seiner häufigen Verwendung als medizinisches Heilmittel, besonders für neurotische Erkrankungen und als Stärkungsmittel[2] wird G. lucidum auch als Kulturpilz angebaut. Der chinesische Name Ling Zhi bedeutet „Geist-Pflanze“, andere gebräuchliche chinesische Namen sind „Pilz der Unsterblichkeit“, „Zehntausend-Jahre-Pilz“, und „Kraut spiritueller Kraft“. Er wird in China auch als „König der Heilkräuter“ angesehen und in der Traditionellen Chinesischen Medizin als Heilpilz verwendet. Er gilt dort als ebenbürtig zum Ginseng (Panax ginseng). Vermutlich wird der Pilz in China schon seit Jahrtausenden als Tonikum verwendet.[3][4]
Der Glänzende Lackporling wird in zahlreichen Legenden erwähnt und diente früher auch als Talisman. Er wurde in Gebäuden aufgehängt, um Unglücken vorzubeugen.[5]
Die verwandte Art Ganoderma lingzhi ist in alternativmedizinischen Kreisen in Deutschland bekannt als: japanisch Reishi (Kanji 霊芝, reishi), koreanisch Jong Si (eigentlich: Hangeul 령지, M.R. Ryŏngji, R.R. ryeongji bzw. 영지 M.R. yŏngji, R.R. yeongji, Hanja 靈芝) oder chinesisch Lingzhi (Hanzi 靈芝 / 灵芝, língzhī, Jyutping ling4zi1).
Der Glänzende Lackporling (Ganoderma lucidum) ist ein Pilz aus der Familie der Lackporlingsverwandten (Ganodermataceae).
Lingzhi utawi ling zhi (Hanzi tradhisional: 靈芝; Hanzi Prasaja: 灵芝; Basa Jepang: reishi; Basa Koréa: yeongji, hangul: 영지) inggih punika salah setunggaling jinis jamur Ganoderma lucidum.[1] Lingzhi punika salah setunggaling taneman ingkang saged kanggé tamba kanker.[1] Miturut buku Pengobatan Herbal Tiongkok ingkang dipuntulis taun 56 SM, jamur kayu punika kalebet taneman obat nomer satunggal saking 365 obat kalebet gingseng.[1] Lingzhi kalebet kategori superior awit saged kanggé tamba mawarni-warni lelara, saged njagi badan saha saged dipunkonsumsi kanthi boten wonten efeksampingipun.[1] Wonten kanthah jinis jamur kayu, wonten ingkang saged dipundhahar kados ta jamur kuping, jamur tiram, jamur gigit, saha shiitake.[1] Nanging wonten ugi jamur kayu ingkang boten saged dipundhahar kados ta lingzhi saha jamur saking génus Ganoderma.[1]
Lingzhi saged tuwuh ing tlatah-tlatah wonten ing donya kalebet ing Indonésia.[1] Lingzhi saged tuwuh ing taneman saha kayu ingkang sampun gapuk utawi wit ingkang sampun pejah.[1] Lingzhi gadhah wujud kados payung nanging boten gadhah lengkungan ingkang sampurna.[1] Lingzhi gadhah pang ingkang langkung cendhak tinimbang wohé.[1] Woh Lingzhi saged gadhah dhiamétér ngantos 30 cm.[1] Wujud payungé sami kaliyan wujud ginjel.[1] Kandelipun woh Lingzhi antawis 2-5 cm.[1] Lingzhi punika ngandhut protéin, polisakarida (ganodelan A, ganodelan B, saha jinis-jinis glukans), triterpenoid (asem ganodermik, ganodermadiol, ingkang strukturipun mirib kaliyan hormon steroid, juga germanium, ergosterol, coumarin, mannitol, alkaloid, asem lemak boten jenuh, adenosin, saha vitamin (B, C, D) saha mineral (natrium, kalsium, seng, besi, fosfor).[1] Lingzhi ugi ngandhut senyawa triterpenoid kados ta ganoderat.[2]Triterpenoid punika gadhah khasiat saged nglemesaken otot polos pembuluh darah saha saged njagi viskositas utawi kekentalan darah.[2]
Lingzhi utawi ling zhi (Hanzi tradhisional: 靈芝; Hanzi Prasaja: 灵芝; Basa Jepang: reishi; Basa Koréa: yeongji, hangul: 영지) inggih punika salah setunggaling jinis jamur Ganoderma lucidum. Lingzhi punika salah setunggaling taneman ingkang saged kanggé tamba kanker. Miturut buku Pengobatan Herbal Tiongkok ingkang dipuntulis taun 56 SM, jamur kayu punika kalebet taneman obat nomer satunggal saking 365 obat kalebet gingseng. Lingzhi kalebet kategori superior awit saged kanggé tamba mawarni-warni lelara, saged njagi badan saha saged dipunkonsumsi kanthi boten wonten efeksampingipun. Wonten kanthah jinis jamur kayu, wonten ingkang saged dipundhahar kados ta jamur kuping, jamur tiram, jamur gigit, saha shiitake. Nanging wonten ugi jamur kayu ingkang boten saged dipundhahar kados ta lingzhi saha jamur saking génus Ganoderma.
Lingzhi saged tuwuh ing tlatah-tlatah wonten ing donya kalebet ing Indonésia. Lingzhi saged tuwuh ing taneman saha kayu ingkang sampun gapuk utawi wit ingkang sampun pejah. Lingzhi gadhah wujud kados payung nanging boten gadhah lengkungan ingkang sampurna. Lingzhi gadhah pang ingkang langkung cendhak tinimbang wohé. Woh Lingzhi saged gadhah dhiamétér ngantos 30 cm. Wujud payungé sami kaliyan wujud ginjel. Kandelipun woh Lingzhi antawis 2-5 cm. Lingzhi punika ngandhut protéin, polisakarida (ganodelan A, ganodelan B, saha jinis-jinis glukans), triterpenoid (asem ganodermik, ganodermadiol, ingkang strukturipun mirib kaliyan hormon steroid, juga germanium, ergosterol, coumarin, mannitol, alkaloid, asem lemak boten jenuh, adenosin, saha vitamin (B, C, D) saha mineral (natrium, kalsium, seng, besi, fosfor). Lingzhi ugi ngandhut senyawa triterpenoid kados ta ganoderat.Triterpenoid punika gadhah khasiat saged nglemesaken otot polos pembuluh darah saha saged njagi viskositas utawi kekentalan darah.
Το Γανόδερμα το λαμπερό (Ganoderma lucidum) είναι λευκός βασιδιομύκητας (basidiomycete macrofungus), που ανήκει στην οικογένεια μυκήτων Polyporacea. Έχει χρησιμοποιηθεί ευρέως ως «το μανιτάρι της αθανασίας» στην Κίνα, την Ιαπωνία, την Κορέα και άλλες ασιατικές χώρες εδώ και 2000 χρόνια.
Το Γανόδερμα Λούτσιντουμ χρησιμοποιείται στην Μυκοθεραπεία ενώ, παράλληλα, αποτελεί ένα από τα πιο ευρέως μελετημένα μανιτάρια.[1]
Το όνομα Γανόδερμα προκύπτει από το Ελληνικό γανός ("γυαλισμένος", "λαμπερός") και την λέξη δέρμα.[2]
Τα προσαρμογόνα βότανα παρέχουν αυτό ακριβώς που χρειάζεται το σώμα εκείνη τη στιγμή. Για παράδειγμα, ένα προσαρμογόνο βότανο κατάλληλο για την αρτηριακή πίεση μειώνει τα επίπεδα της αρτηριακής πίεσης σε υπερτασικούς, ενώ μπορεί επίσης να αυξήσει τη χαμηλή πίεση του αίματος. Ομοίως, ένα προσαρμογόνο βότανο κατάλληλο για την αντιμετώπιση των επιπέδων της χοληστερόλης, μπορεί να αυξήσει την καλή χοληστερόλη (HDL-C), χωρίς να αυξήσει και την κακή (LDL-C).
Το Ganoderma Lucidum έχει λανθασμένα χαρακτηριστεί προσαρμογόνο βότανο. Το Ganoderma Lucidum, δεν είναι βότανο μιας και ανήκει στο βασίλειο των μυκήτων, όπως και η κατηγορία προσαρμογόνα βότανα δεν έχει αρκετή επιστημονική βιβλιογραφία που να την υποστηρίζει τις ιδιότητές της.[3]
Αποτελείται κυρίως από τριτερπενοειδή (γανοντερικό οξύ, λουσιντεμικό οξύ, μεθυλο-γανοντερικό οξύ), πολυσακχαρίτες (GLP-(L) 1, GLP-(L) 2), νουκλεοτίδια, στερόλες (εργοστερόλη, υπεροξείδιο εργοστερόλης κ.α.), στεροειδή, λιπαρά οξέα, πρωτεΐνες / πεπτίδια και ιχνοστοιχεία. Μελέτες έδειξαν ότι οι υδατοδιαλυτοί πολυσακχαρίτες και ειδικά οι β-D-γλυκάνες είναι τα πιο δραστικά συστατικά.
To υπεροξείδιο της δισμουτάσης (Superoxide Dismutase ή SOD) είναι ένα σημαντικό δραστικό συστατικό που περιέχει το βότανο Γανόδερμα. Το SOD είναι ένα ένζυμο που βρίσκεται στον άνθρωπο και σε άλλα ζώα. Δρα μετατρέποντας τις ελεύθερες ρίζες οξυγόνου σε μοριακό οξυγόνο ή σε υπεροξείδιο του υδρογόνου.
Το Γανόδερμα Λούσιντουμ αποτελεί ένα από τα πιο ευρέως μελετημένα φαρμακευτικά μανιτάρια και ένας αυξανόμενος αριθμός μελετών δείχνει ότι αποτελεί μία δυνητική πηγή αντικαρκινικών παραγόντων.[1]
Το 2012, πιλοτική μελέτη σε γυναίκες με καρκίνο του μαστού που υποβάλλονται σε ορμονοθεραπεία, έδειξε ότι το μανιτάρι Γανόδερμα Λούσιντουμ ίσως δρα ευεργετικά στην σχετιζόμενη με τον καρκίνο κόπωση και στην ποιότητα ζωής των ασθενών. Επιπρόσθετα, παρατηρήθηκαν βελτιώσεις στην συναισθηματική λειτουργία των ασθενών, το οποίο υποδηλώνει ότι το Γανόδερμα Λούτσιντουμ έχει μία θέση στην αντιμετώπιση της κατάθλιψης σε ασθενείς που η θεραπεία με τα παραδοσιακά αντικαταθλιπτικά δεν είναι εφικτή.[4]
Το Γανόδερμα το λαμπερό (Ganoderma lucidum) είναι λευκός βασιδιομύκητας (basidiomycete macrofungus), που ανήκει στην οικογένεια μυκήτων Polyporacea. Έχει χρησιμοποιηθεί ευρέως ως «το μανιτάρι της αθανασίας» στην Κίνα, την Ιαπωνία, την Κορέα και άλλες ασιατικές χώρες εδώ και 2000 χρόνια.
Το Γανόδερμα Λούτσιντουμ χρησιμοποιείται στην Μυκοθεραπεία ενώ, παράλληλα, αποτελεί ένα από τα πιο ευρέως μελετημένα μανιτάρια.
Ganoderma lucidum is a red-colored species of Ganoderma with a limited distribution in Europe and parts of China, where it grows on decaying hardwood trees.[2] Wild populations have been found in the United States in California and Utah, but were likely introduced anthropogenically and naturalized.[1]
The scientific name, Ganoderma lucidum, uses the genus name, Ganoderma (derived from the Greek ganos/γάνος "brightness, sheen", hence "shining" and derma/δέρμα "skin") combined with lucidum from Latin for "lucidus" as light, bright or clear.[3]
The history of the Ganoderma lucidum taxon is tied to the history of Ganoderma as a genus. Karsten first described the Ganoderma in 1881 and included only one species in the genus, G. lucidum (Curtis) Karst.[4] Previously, it was called Boletus lucidus Curtis (1781) and then Polyporus lucidus (Curtis) Fr. (1821).[4] Patouillard revised Karsten's genus Ganoderma to include all species with pigmented spores, adhering tubes and laccate-crusted cuticles, which resulted in a total of 48 species classified under the genus Ganoderma in his 1889 monograph.[5][6]
Despite this recognition of additional species and subsequent discoveries of new Ganoderma species, such as 17 new North American species identified by Murrill North in 1902,[5][7] the taxonomy of Ganoderma species has remained chaotic, and the species name Ganoderma lucidum continues to be used for most Ganoderma species, including commonly misidentifying Ganoderma sichuanense (= Ganoderma lingzhi) (also known as reishi mushroom (Japan) or lingzhi/ling chih (China)), the sought-after red Ganoderma species used in traditional Asian medicine.[2] It is important to note that G. lucidum is not a synonym for G. sichuanense (nor G. lingzhi) and is not in the same clade: based on molecular phylogenetic analyses, G. lucidum is more closely related to North American species Ganoderma tsugae and Ganoderma oregonense than to G. sichuanense, whose sister taxa include Ganoderma curtisii and Ganoderma ravenelii.[1]
These genetic analyses tested species concept hypotheses to determine how the Ganoderma taxa are related. One such study[8] found six major clades among the 29 samples studied. Samples labeled as G. lucidum were found in five of the six clades, showing the extent of the confusion around species identification. Another study[9] found similar results, and also showed that Ganoderma resinaceum from Europe and the North American sample wrongly labeled G. lucidum were sister taxa and were also more closely related to each other than the European G. lucidum sensu stricto. A recent multilocus phylogeny, using ITS, tef, rpb1, and rpb2, revealed that the global diversity of the Ganoderma species included three supported major lineages.[10] These results agree with several of the earlier works focusing mostly on morphology, geography and host preference, but with statistical support separating the European and North American taxa. The phylogenetic species concept using a multilocus approach is currently the most robust and accepted method for designating species ranks for the fungi.[11]
Ganoderma lucidum has a limited distribution in Europe and parts of China, where it grows on decaying hardwood trees.[2]
The fruiting body almost always has a stipe present, which is tawny to russet colored and 1.5 times the diameter of the cap. Context tissue (sterile tissue inside the fruiting body between the pileus crust and the initiation of the tubes) is pink-buff to cinnamon-buff and corky, showing concentric growth zones and no resinous or melanoid deposits. The hymenium displays 4–5 pores per millimetre. Chlamydospores are absent. Basidiospores are 8.2–12.1 μm (average 10.7 μm) long and 4.8–8.9 μm (average 7.1 μm) wide, with a spore shape index of 66.2.[1]
The species is inedible but is used to make a bitter-tasting tea.[12]
The confusion surrounding the taxonomy of Ganoderma species has persisted, causing confusion and inaccuracies when labeling folklore products containing Ganoderma species, as well as "grow your own" (GYO) kits and other tissue samples sold for cultivation of Ganoderma species.[1] Products typically carry a label of G. lucidum, using the words "reishi" and "lingzhi/ling chih" (which most typically refer to Asian Ganoderma species used in traditional medicine, such as G. sichuanense and Ganoderma sinense) merely because they contain a laccate Ganoderma species.
These products and GYO kits sold as Ganoderma lucidum may not contain G. lucidum: one study showed through DNA analysis that 93% of GYO kits and half of the dried mushroom products studied that were labeled "G. lucidum" contained G. sichuanense in actuality,[2] an inaccurate labeling. The study also found that no manufactured reishi product and only one GYO kit actually contained G. lucidum. Other species present in these products included Ganoderma applanatum, Ganoderma australe (potentially a species complex), Ganoderma gibbosum, Ganoderma sessile, and G. sinense.
Ganoderma lucidum is a red-colored species of Ganoderma with a limited distribution in Europe and parts of China, where it grows on decaying hardwood trees. Wild populations have been found in the United States in California and Utah, but were likely introduced anthropogenically and naturalized.
La trunketo aliĝas al la ĉapelo ekscentre (discentre aŭ necentre, ekster centro), kaj kiam la fungo kreskas sur arbo, la trunketo estas tre mallonga. Ĝia ĉapelo larĝas 8-30 cm-ojn, dikas 1-3 cm-ojn, kaj havas brilan (kiel vaksan aŭ lakan surfacon), ruĝbrunan, duran supran tavolon. La ĉapelo de la fungo estas komence nur meze bruna, ekstermeze ĝi estas flava kaj rande blanka. La sporoprodukta (pora) tavolo estas helbruna kaj ĝin ne kovras brila surfaco. La fungokorpo estas malmola kiel ligno.
Ĝi parazitas la arbajn radikojn, kaj oftas sur fundo de arbaroj, somere kaj aŭtune.
Oni nomas ĝin kuracfungo, ĉar ĝi havas la efikojn malalti la ĥolesterolan nivelon, redukti inflamon, kaj protekti hepaton. La efikaĵoj estas la lanostan-tipaj triterpenoj, la ganoderan-acidoj.
La trunketo aliĝas al la ĉapelo ekscentre (discentre aŭ necentre, ekster centro), kaj kiam la fungo kreskas sur arbo, la trunketo estas tre mallonga. Ĝia ĉapelo larĝas 8-30 cm-ojn, dikas 1-3 cm-ojn, kaj havas brilan (kiel vaksan aŭ lakan surfacon), ruĝbrunan, duran supran tavolon. La ĉapelo de la fungo estas komence nur meze bruna, ekstermeze ĝi estas flava kaj rande blanka. La sporoprodukta (pora) tavolo estas helbruna kaj ĝin ne kovras brila surfaco. La fungokorpo estas malmola kiel ligno.
Ganoderma lucidum es un hongo basidiomiceto de la familia Ganodermataceae, llamado en español pipa, por la forma que suele presentar su carpóforo o seta.[1] Se encuentra distribuido por las zonas de clima templado de todo el mundo.
Ha sido utilizado como medicamento en varias tradiciones médicas asiáticas, en algunos casos incluso desde hace 2000 años, por lo que se le puede atribuir ser el hongo con mayor historia de uso medicinal.[cita requerida] Actualmente, se cultiva para su uso comercial, y debido a la venta de sus preparaciones se ha popularizado su nombre en japonés, reishi.
Es un hongo coriáceo, con un sombrero generalmente arriñonado, dañino y peligroso, de color variable, generalmente marrón rojizo, con aspecto de haber sido recubierto con una capa de laca; lo sostiene un pie esbelto, algo tortuoso, en posición lateral; raramente sésil. El carpóforo es persistente, y va aumentando su tamaño, creciendo a partir del borde del sombrerete. Los poros son de color ocre. El área más joven es de color gamuza con los poros casi blancos, cuando madura toma el mismo aspecto y color que la parte más vieja.[cita requerida]
Es un hongo saprofito: su micelio vive y se nutre de la madera muerta de árboles planifolios.[2] Los carpóforos aparecen en la base de sus troncos, a través de alguna herida o grieta en la corteza, o en tocones muertos.
Una especie cercana, G. tsugae crece y se nutre de la madera muerta de coníferas.[cita requerida]
El nombre científico del género deriva del griego ganos —γανος—, "brillo, lustre" y derma —δερμα—, "piel". El epíteto específico lucidum es el literal del adjetivo en latín, y significa "brillante".[cita requerida]
Debido a su uso como suplemento terapéutico, se ha logrado cultivar artificialmente, y se han seleccionado formas poco comunes en estado silvestre. Una de ellas tiene un sombrerete de mayor tamaño que la media y sésil, es decir, sin pie, o con uno muy pequeño. Otra variedad tiene un pedúnculo largo y delgado y un sombrerete de pequeño tamaño. Modificando el ambiente en el que se cultiva puede alterarse su crecimiento; por ejemplo, elevando la proporción de dióxido de carbono del aire, forma "astas" sin llegar a desarrollar el sombrerete.[cita requerida]
Es la única fuente conocida de un grupo de triterpenos, conocido como ácidos ganodéricos, que tienen una estructura molecular similar a las hormonas esteroides.[cita requerida]
Es una fuente de polisacáridos biológicamente activos que se presume tienen propiedades medicinales. Contiene también:
Se cree que posee algunas propiedades antitumorales, inmunomoduladoras e inmunoterapéuticas, gracias a sus polisacáridos, terpenos y otros compuestos bioactivos aislados del micelio y cuerpos fructíferos.[3]
También se ha encontrado actividad antiagregante, hipolipemiante e hipoglicemiante.[4][5][6]
Algunos estudios indican que el ácido ganodérico in-vitro tiene algunos efectos protectores contra la lesión hepática por virus y otros agentes tóxicos en ratones, lo que sugiere un beneficio potencial de este compuesto en el tratamiento de enfermedades del hígado en los seres humanos.[7]
El hongo reishi tiene vitaminas del grupo B, sobre todo la B9, junto a 9 aminoácidos esenciales y ácido ganodérico el cual es ideal para aliviar las alergias.[8]
Se ha demostrado en estudios in-vitro, no científicos, realizados durante los primeros años del siglo XXI, que el extracto alcohólico o la fracción triterpénica de Ganoderma lucidum posee efectos anticancerígenos,[9] posiblemente relacionados con la citotoxicidad directa de los triterpenos frente a células tumorales; pero no está claro qué mecanismos moleculares exactos intervienen en estos procesos.[9]
Datos: Q271098
Multimedia:
Especies: Ganoderma lucidum
Ganoderma lucidum es un hongo basidiomiceto de la familia Ganodermataceae, llamado en español pipa, por la forma que suele presentar su carpóforo o seta. Se encuentra distribuido por las zonas de clima templado de todo el mundo.
Ha sido utilizado como medicamento en varias tradiciones médicas asiáticas, en algunos casos incluso desde hace 2000 años, por lo que se le puede atribuir ser el hongo con mayor historia de uso medicinal.[cita requerida] Actualmente, se cultiva para su uso comercial, y debido a la venta de sus preparaciones se ha popularizado su nombre en japonés, reishi.
Läikvaabik (Ganoderma lucidum) on vaabiku perekonda vaabikuliste (Ganodermataceae) sugukonda torikulaadsete (Polyporales) seltsi kuuluv seeneliik.
Viljakeha pealt punakas, läikiv.
Läikvaabik (Ganoderma lucidum) on vaabiku perekonda vaabikuliste (Ganodermataceae) sugukonda torikulaadsete (Polyporales) seltsi kuuluv seeneliik.
Viljakeha pealt punakas, läikiv.
Lakkakääpä (Ganoderma lucidum) eli reishi on kääpäsieni, jonka itiöemä on yksivuotinen ja suurehko. Sen jalka on vähintään sormenpaksuinen ja kiinnittyy usein lakin reunaan. Yläpinta on kumpareinen ja kiiltävä, väriltään oranssinpunainen. Pillien peittämä alapinta on valkoinen, myöhemmin ruskea.
Lakkakääpä kasvaa lehtipuilla tai harvoin havupuilla valkolahottajana. Useimmin sitä esiintyy tervalepän kannoissa ja kaatuneissa rungoissa, lehdoissa ja kosteissa metsissä.[1]
Lajia on käytetty perinteisessä itämaisessa lääketieteessä jo yli 2000 vuoden ajan.[2] Lakkakäävästä valmistettuja uutteita on myynnissä myös Suomessa. Euroopassa ja varsinkin Yhdysvalloissa sen terveysvaikutuksista ja mahdollisista haittavaikutuksista keskustellaan.[3]
Lakkakääpä on lahottajasieni, joka soveltuu hyvin viljeltäväksi, vaikkakin sen viljely on ollut Suomessa kaupallisesti vähäistä. Korkeassa hiilidioksidipitoisuudessa viljellyn lakkakäävän tunnusomaisena piirteenä on kaunis sarvimainen ulkomuoto, joka selvästi poikkeaa luonnossa kasvaneesta lakkakäävästä.
Lakkakääpä (Ganoderma lucidum) eli reishi on kääpäsieni, jonka itiöemä on yksivuotinen ja suurehko. Sen jalka on vähintään sormenpaksuinen ja kiinnittyy usein lakin reunaan. Yläpinta on kumpareinen ja kiiltävä, väriltään oranssinpunainen. Pillien peittämä alapinta on valkoinen, myöhemmin ruskea.
Lakkakääpä kasvaa lehtipuilla tai harvoin havupuilla valkolahottajana. Useimmin sitä esiintyy tervalepän kannoissa ja kaatuneissa rungoissa, lehdoissa ja kosteissa metsissä.
Lajia on käytetty perinteisessä itämaisessa lääketieteessä jo yli 2000 vuoden ajan. Lakkakäävästä valmistettuja uutteita on myynnissä myös Suomessa. Euroopassa ja varsinkin Yhdysvalloissa sen terveysvaikutuksista ja mahdollisista haittavaikutuksista keskustellaan.
Ganoderma lucidum
Le Ganoderme luisant (Ganoderma lucidum) est un champignon basidiomycète de la famille des Ganodermataceae, plus connu du public sous son nom galénique chinois 灵芝 / 靈芝, língzhī[2], et man-nen-také (マンネンタケ[2]) ou Reishi (霊芝?) au Japon. Bien que rattaché à l'ordre des Polyporales, il possède un stipe (pied) et un chapeau différencié, et peut pousser (en apparence) à même le sol. Si on tient ce champignon par la base de son long pied, avec la tête en bas, montrant sa face inférieure concave, la ressemblance avec une louche est flagrante. D'où les nombreux noms vernaculaires intégrant le mot « louche ».
Ganoderma_lucidum produit un sporophore dont le chapeau mesure de 4 à 20 cm de diamètre et de 1,5 à 3 cm d'épaisseur et a une apparence de louche en bois d'acajou verni lorsqu'il est retourné. Il est d'abord de couleur jaune puis brun-rouge. Il est arrondi ou en forme de rein, sillonné et zoné concentriquement et légèrement ridé radialement (comme du bois). Une cuticule cornée brillante comme de la laque le recouvre entièrement, d'où son nom. La marge est plus claire, puis fonçant. Les tubes et pores sont fins, jaunâtres puis bruns, souvent couverts d'une pruine blanchâtre. Le pied, généralement latéral, a une longueur variant entre 4 et 20 cm, est noueux, brun-noir et luisant. La chair mince et fibreuse a une teinte beige-brun et dégage une odeur faible. Bien que coriace, le champignon disparaît en hiver. Toutefois, il peut être desséché et se conserver alors de nombreuses années.
Le Ganoderme luisant est proche de nombreuses autres ganodermatacées tropicales mais, dans les régions tempérées, son identification ne soulève aucune difficulté.
Ganoderma carnosum peut lui ressembler, mais il vient essentiellement sur Abies alba. Ganoderma neojaponicum, ou Louche de petit-enfant (マゴジャクシ)[3] est également une espèce proche se développant sur les conifères au Japon. Elle se distingue aisément de G. lucidum par ses spores plus élancées, ses carpophores plus sombres, son stipe plus long et mince et son habitat limité aux conifères[4].
Cependant, G. lucidum est une espèce collective (complexe d'espèces) qui, dans sa définition large, comprend de nombreuses espèces. Trois groupes se dessinent : un premier comprenant G.curtisii, G. flexipes, G. lingzhi, G. multipileum, G. resinaceum, G. sessile, G. sichuanense et G. tropicum ; un deuxième comportant G. lucidum sensu stricto, G. oregonense et G. tsugae et un troisième contenant G. boninense et G. zonatum[5].
Le Ganoderme luisant vient de juin à novembre en Europe, à même le sol à proximité et sur les racines enterrées des feuillus (y compris d'arbres fruitiers). Sans être rare, il pousse seul ou en très petits groupes.
Noms ververnaculaires :[2]
Coriace et amer, il se prête difficilement à une utilisation gastronomique. Séché entier ou réduit en poudre, présenté sous divers conditionnements galéniques. Il est également prescrit par les médecines traditionnelles sino-japonaises depuis plus de deux millénaires comme fortifiant (Man-nen-také, ou Reishi comme agent de longévité et stimulant immunitaire. Les représentations de ces champignons dans l'art sino-japonais sont également fréquentes. Plusieurs de ces œuvres datent du XVe siècle, mais l'utilisation traditionnelle de G. lucidum serait bien plus ancienne[6].
Des très nombreuses études ont porté sur l'utilisation de G. lucidum pour traiter le cancer[7]. Certains chercheurs ont même tenté d'intégrer un extrait ce champignon à la fabrication de bière pour faire profiter les consommateurs de ses propriétés thérapeutiques[8].
Ce champignon fait partie de la pharmacopée traditionnelle chinoise au moins depuis la dynastie Yuan. On lui associe des propriétés nutritionnelles, cosmétiques et pharmacologiques[9],[10] dont la plupart ne sont pas scientifiquement démontrées[11]. Au Japon, Ganoderma lucidum sensu lato est réputé et utilisé comme porte-bonheur[4].
Les études in vitro ou sur modèle murin ont montré des propriétés anticancéreuses[7],[12]. Son efficacité contre l'activité du virus de l'immunodéficience humaine (VIH) a également été montrée et modélisée[13],[14],[15]. Plusieurs composés présents dans Ganoderma lucidum ont été isolés. Parmi ceux auxquels on associe une activité anti-VIH, on trouve le ganodériol F, le ganodermanontriol, et des terpènes comme le ganodermanondiol et l'acide ganolucidique[13],[14].
Les composés actifs (principalement anti-oxydants) varient selon les stades de maturité et les parties du champignons. Les stipes au stade de maturité des spores contiennent beaucoup de composés phénoliques totaux et les flavonoïdes totaux, le chapeau au même stade est riche en polysaccharides. D'autre part, le milieu et les conditions de culture affectent le métabolisme des nutriments et l'activité des enzymes antioxydantes du champignon[16],[17].
Ganoderma lucidum
Le Ganoderme luisant (Ganoderma lucidum) est un champignon basidiomycète de la famille des Ganodermataceae, plus connu du public sous son nom galénique chinois 灵芝 / 靈芝, língzhī, et man-nen-také (マンネンタケ) ou Reishi (霊芝?) au Japon. Bien que rattaché à l'ordre des Polyporales, il possède un stipe (pied) et un chapeau différencié, et peut pousser (en apparence) à même le sol. Si on tient ce champignon par la base de son long pied, avec la tête en bas, montrant sa face inférieure concave, la ressemblance avec une louche est flagrante. D'où les nombreux noms vernaculaires intégrant le mot « louche ».
Hrastova sjajnica - lat.Ganoderma lucidum (japanski: Reishi,kineski: Lingzhi), ljekovita je gljiva iz porodice Ganodermataceae.
Gljiva ima sjajan, kožasti i tvrd klobuk, promjera do 20 cm. Donja je strana klobuka prevučena porama bjelkaste boje, gustoća kojih je 4 - 5 na četvorni milimetar. Boja je klobuka obično žuta, crvenkasto smeđa ili crvenkasto crna. Stručak je smeđ ili skoro crn, van središnje osi ili na rubu.
Raste kao saprofit ili parazit, na stablima ili panjevima većinom listopadnog drveća. Najčešće raste na hrastu, vrlo rijetko na smreki ili arišu.
Gljiva ne raste samo u Kini i Japanu gdje je od davnine cijenjena ljekovita gljiva, već je ima i kod nas,prije svega u Gorskom kotaru te na Velebitu, no nije baš česta.
Može se koristiti za pripravu čaja ili alkoholnog ekstrakta. Postoji i veliki broj komercijalnih pripravaka koji sadrža plodna tijela ili micelij ove gljive. Znanstveno je dokazano djelovanje na razne tumore, AIDS, bakterije Aspergillus niger, Escherichia coli, Candida albicans, Bacillus cereus.
Hrastova sjajnica se uzgaja na na oblicama bjelogoričnog drveća ili na piljevini istog.
Za uzgoj na piljevini je nakon punjenja supstrata (čiste piljevine) u vreće potrebna sterilizacija supstrata i njegovo naseljavanje micelijem u sterilnim uvjetima.
Stupići prorastaju na temperaturi od 20-27°C bez svijetlosti, a jednom kad su vrećice do kraja proraštene potrebno je osigurati do 12h svijetlosti dnevno.
Nakon što je vrećica proraštena vadi se filter sa vrha vrećice i kroz taj otvor rastu gljive.
Način rasta gljive Reishi je u ovisnosti sa razinom CO2 u zraku, ako je razina CO2 visoka(2-4%) gljiva raste u duljinu, jednom kada pronađe svjež zrak ili joj se isti dovede gljiva se počinje širiti u oblik lepeze te se na donjoj strani pojavljuju pore za izbacivanje spora.[1]
Hrastova sjajnica - lat.Ganoderma lucidum (japanski: Reishi,kineski: Lingzhi), ljekovita je gljiva iz porodice Ganodermataceae.
Klasifikasi ilmiah Kingdom: Fungi Filum: Basidiomycota Kelas: Agaricomycetes Ordo: Polyporales Famili: Ganodermataceae Genus: Ganoderma Spesies: G. lucidum Nama binomial Ganoderma lucidumLingzhi atau ling zhi (Hanzi tradisional: 靈芝; Hanzi Sederhana: 灵芝; Bahasa Jepang: reishi; Bahasa Korea: yeongji, hangul: 영지) adalah sejenis jamur Ganoderma lucidum.
Menurut sejarah Cina, ling zhi ditemukan oleh seorang petani bernama Shen Nong, dan dicatat dalam bukunya, Shen Nong Herbal Classic. Ia dijuluki sebagai petani yang suci (holyfarmer). Seng Nong menyatakan, kriteria unggul nilai atau manfaat dari sebuah tanaman obat adalah bila dikonsumsi dalam jangka waktu lama tidak menimbulkan efek samping. Pada zaman Dinasti Shu, sekitar 2400 tahun lalu, ling zhi hanya dikonsumsi untuk pengobatan para maharaja dan bangsawan di negeri Cina. Pada masa itu, ling zhi masih langka.
Sejak tahun 1971, seorang peneliti dari Universitas Kyoto, Jepang, bernama Yukio Naoi mulai membudidayakan ling zhi. Melalui eksperimen-eksperimennya, akhirnya ia berhasil menemukan cara menumbuhkan ling zhi menggunakan limbah pertanian dan kayu-kayu yang telah lapuk.
Tubuh Ganoderma lucidum mengandung lebih dari 200 senyawa aktif yang dapat dibagi menjadi tiga kelompok utama, yakni 30% senyawa larut dalam air, 65% senyawa larut dalam pelarut organik, dan 5% senyawa volatil. Polisakarida dan germanium organik merupakan senyawa larut dalam air. Adenosin dan terpenoid adalah senyawa yang larut dalam pelarut organik, sedangkan asam ganoderat termasuk senyawa volatil.
Kandungan Nutrisi Ling Zhi
Nutrisi Jumlah(%) Karbohidrat 43 Protein 26.4 Lemak 4.5 Abu 19.0 Air 6.9Kandungan Mineral dan Vitamin Ling Zhi
Komponen Jumlah(mg/100 g bahan) Fosfor 4,150 Kalium 3,590 Magnesium 1,030 Kalsium 832 Natrium 735 Zat Besi 82,6 Niacin 61,90 Vitamin B2 17,10 Vitamin B1 3,49 Vitamin B6 0,71Ling zhi memiliki sifat rasa pedas, pahit, dan hangat. Mengonsumsi ramuan dari ling zhi memiliki efek bersifat melindungi organ tubuh, membangun (constructive), mengobati, dan berdampak positif terhadap penyembuhan organ lain yang sakit. Sejauh ini belum pernah ditemukan efek negatif yang ditimbulkan setelah mengonsumsi ramuan ling zhi.
Dari berbagai penelitian yang dilakukan di berbagai negara, ling zhi berkhasiat sebagai herbal anti-diabetes, anti-hipertensi, anti-alergi, antioksidan, anti-[inflamasi], anti-hepatitis, analgesik, anti-HIV, serta perlindungan terhadap liver, ginjal, hemoroid atau wasir, anti-tumor, dan sistem imunitas (kekebalan tubuh)
Lingzhi atau ling zhi (Hanzi tradisional: 靈芝; Hanzi Sederhana: 灵芝; Bahasa Jepang: reishi; Bahasa Korea: yeongji, hangul: 영지) adalah sejenis jamur Ganoderma lucidum.
Reishi (fræðiheiti Ganoderma lucidum) eða lingzhi er sveppur sem frá aldaöðli hefur verið notað til lækninga og til að stuðla að langlífi.
Ganoderma lucidum (Curtis) P. Karst., Revue mycol., Toulouse 3(no. 9): 17 (1881).[1], è un fungo parassita oppure saprofita che predilige il legno di quercia o castagno; è conosciuto in Cina per le sue proprietà officinali, in quanto, secondo alcuni, conterrebbe principi attivi in grado di regolare il livello di colesterolo, la glicemia e di agire positivamente sull'aritmia cardiaca.[2]
In Cina è conosciuto col nome di Ling zhi mentre in Giappone con l'appellativo di reishi (霊芝?).
Del diametro fino a 15 cm, circolare, reniforme o a ventaglio, con gambo verticale od obliquo, superficie lucida-laccata oppure opaca in età molto avanzata, color bruno-rossastra, con orlo del cappello giallastro, spesso con striature concentriche che gli conferiscono un aspetto zonato.
Corti, alti 10-20 mm, bianchi e poi giallastri.
Piccoli, con diametro di 0,2-0,3 mm, in numero di 4-5 per mm, rotondi-irregolari, bianco-giallastri.
Quasi sempre eccentrico, concolore al cappello o più scuro, di dimensione variabile 15-30 cm, noduloso, lucido, raramente assente.
Elastica, poi coriacea, legnosa ma non troppo, quasi rugginosa.
In età avanzata può essere soggetto all'attacco di tarli che lo riducono praticamente in polvere.
Fungo saprofita, cresce in primavera inoltrata, estate ed autunno, su ceppi di latifoglie specialmente di quercia e di castagno, talvolta anche di olivo.
Il fungo non risulta essere immediatamente commestibile: agli scopi di cura, infatti, si utilizza una polvere essiccata.
Il G. lucidum produce un gruppo di triterpeni chiamati acidi ganoderici, che hanno una struttura molecolare simile agli ormoni steroidi.[3] e contiene altri composti presenti spesso nei funghi, quali polisaccaridi (β-glucano), cumarina[4], mannitolo e alcaloidi.[3]
In Cina e in Giappone viene coltivato sin dall'antichità, essiccato e poi ridotto in polvere; è adoperato per la preparazione di decotti, unguenti, liquori oppure viene semplicemente trasformato in compresse; secondo la tradizione, perché nessuna di tali è supportata da evidenze scientifiche, possiederebbe proprietà officinali.[2][5]
Alcuni studi in vitro hanno evidenziato, preliminarmente, un possibile ruolo dei triterpeni fungini di tipo anti-infiammatorio e di tipo citotossico oncologico.[6][7] [8]
Dal latino lucidum, lucido, per il suo aspetto lucido, brillante, quasi laccato.
-00.jpg)
accesso richiede url (aiuto) accesso richiede url (aiuto) Ganoderma lucidum (Curtis) P. Karst., Revue mycol., Toulouse 3(no. 9): 17 (1881)., è un fungo parassita oppure saprofita che predilige il legno di quercia o castagno; è conosciuto in Cina per le sue proprietà officinali, in quanto, secondo alcuni, conterrebbe principi attivi in grado di regolare il livello di colesterolo, la glicemia e di agire positivamente sull'aritmia cardiaca.
In Cina è conosciuto col nome di Ling zhi mentre in Giappone con l'appellativo di reishi (霊芝?).
Binomas Ganoderma lucidumTikrinis blizgutis (lot. Ganoderma lucidum ) – blizgutinių šeimai priklausantis, nevalgomas grybas. Dėl savo retumo yra saugotinas ir įrašytas į Lietuvos raudonąją knygą. Marijampolės rajone dažnesnis, kituose rajonuose retesnis. Sukelia „baltąjį medienos puvinį“.
Vaisiakūniai 5-20 cm skersmens, apskriti arba pusiau apskriti, inkstiški, vėduokliški ir kitokio pavidalo, su šoniniu, ekscentriniu, rečiau centriniu kotu. Kepurėlė ir koto paviršius blizgantis lyg nulakuotas, gelsvai raudonas, vyšninės arba raudonai juodos spalvos. Kotas 5-15 cm ilgio, 1-2 cm storio. Vamzdeliai vienasluoksniai, rečiau iš 2-3 sluoksnių, 0,5-2 cm ilgio. Poros apskritos, ochrinės spalvos, paspaudus patamsėja, išdžiūvusių vaisiakūnių gelsvos. Trama kamštiška, šviesiai gelsva arba gelsva. Sporos gelsvai kiaušiniškos, karpotos, su dvigubu apvalkalėliu, nupjauta viršūne, 7-12x6-8 μm.
Daugiametis, auga lapuočių ir mišriuose miškuose, parkuose, ypač ant lapuočių medžių kelmų ir išvartų, pasitaiko ir ant spygliuočių medžių. Dažniausiai randami ant juodalksnių, eglės kelmų.
Tikrinis blizgutis (lot. Ganoderma lucidum ) – blizgutinių šeimai priklausantis, nevalgomas grybas. Dėl savo retumo yra saugotinas ir įrašytas į Lietuvos raudonąją knygą. Marijampolės rajone dažnesnis, kituose rajonuose retesnis. Sukelia „baltąjį medienos puvinį“.
De gesteelde lakzwam (Ganoderma lucidum) is een schimmel uit de familie Ganodermataceae. Het vruchtlichaam wordt sinds de 10e eeuw voor Christus gebruikt in de Chinese geneeskunde.
De gesteelde lakzwam heeft een eenjarig consolevormig vruchtlichaam dat zich van de meeste andere gelijksoortige zwammen onderscheidt doordat hij excentrisch aan het substraat bevestigd zit met een stevige, grillig gevormde steel met een glad, donker bruinrode oppervlakte. Terwijl de meeste lakzwammen (Ganoderma) zijdelings op hun gastheer groeien, groeit de gesteelde lazwam verticaal omhoog op zijn steel. De steel is 10 tot 25 centimeter hoog en heeft een doorsnede van 1 tot 3 centimeter.
De hoed is spatel-, nier- of waaiervormig, 2 à 3 centimeter dik en heeft meestal een doorsnede van circa 10 centimeter en kan tot 25 centimeter groot worden. De bovendzijde is concentrisch gezoneerd en heeft een indruikbare, lakachtig glanzende korst. De kleur varieert van oranjebruin en oker tot blauwpaars en zwartbruin. De rand is lichtgekleurd tot bruinrood.
Het hymenium bestaat een crème tot gelige laag buisjes van 5 tot 20 millimeter dik. Het heeft een dichtheid van vier tot vijf ronde poriën per vierkante millimeter. De sporenafdruk is bruin. Het crèmegekleurde vlees van de zwam is taai en kurkachtig.
Jong vruchtlichaam
De zwam groeit opgericht als een cobra omhoog.
Onderzijde van het hymenium
De gesteelde lakzwam is een zwakteparasiet die groeit aan de voet, in boomholtes of op stronken van verzwakte en dode loofbomen, voornamelijk beuken, eiken, populieren en paardenkastanjes.
Bronnen, noten en/of referentiesDe gesteelde lakzwam (Ganoderma lucidum) is een schimmel uit de familie Ganodermataceae. Het vruchtlichaam wordt sinds de 10e eeuw voor Christus gebruikt in de Chinese geneeskunde.
Lakk-kjuke, lingzhi (kinesisk: 灵芝, pinyin: Língzhī) eller reishi (japansk), er en sopp som lever parasittisk eller saprofyttisk på trær. Den finnes i Afrika, Eurasia, Nord- og Sør-Amerika.
I det kinesiske taoistiske filosofisk-religiøse system er lingzhi hellig og er føde for de udødelige (xian).
Lingzhiplanten er et kinesisk symbol på et langt liv; når den oppbevares tørt, har den en ekstremt lang holdbarhet. Man mente at lingzhisopper vokste ved de udødeliges evige boliger (de velsignedes tre øyer), og at enhver som spiste av dem ville bli udødelige. Det er svært vanlig i kinesisk kunst med dekorative mønstre utviklet fra lingzhisoppens former – antagelig gjelder det også den kinesiske særegne måten å gjengi skyformasjoner og ruyiseptere på. Planten ser mer ut som et tre enn en sopp.
Den er i utstrakt bruk i kinesisk medisin. Soppen beskrives som gunstig for helsen i flere verker innen tradisjonell kinesisk medisin. I det store oppslagsverket Bencao gangmu fra 1500-tallet heter det at soppen «virker positivt på hjertets qi, reparerer brystpartiet og gagner dem med forknytt eller forstoppet bringe. Tatt over en lengre periode vil gjøre at kroppens spenst ikke svekkes og at ens år forlenges».
Lakk-kjuke, lingzhi (kinesisk: 灵芝, pinyin: Língzhī) eller reishi (japansk), er en sopp som lever parasittisk eller saprofyttisk på trær. Den finnes i Afrika, Eurasia, Nord- og Sør-Amerika.
Capel fin a 20 cm., a forma ëd ren o dë spàtola, lateral, brun ross con la crosta anvërnisà, con chërsense conséntriche. Bòrd pì ciàir. Part fèrtila (imenòfor) biancastr o òcra. Da 4 a 6 përtus për mm.. Gamba àuta fin a 25 cm., pì o men nodosa, brun rossa, anvërnisà. Carn com ël coram.
A chërs sota latifeuje, bin da ràir sota conìfere.
A venta mai mangé un bolè trovà se un a l'é nen un bon conossidor dij bolè!
As peul nen mangesse.
Ganoderma lucidum (Leyss. : Fr.) P. Karsten
Capel fin a 20 cm., a forma ëd ren o dë spàtola, lateral, brun ross con la crosta anvërnisà, con chërsense conséntriche. Bòrd pì ciàir. Part fèrtila (imenòfor) biancastr o òcra. Da 4 a 6 përtus për mm.. Gamba àuta fin a 25 cm., pì o men nodosa, brun rossa, anvërnisà. Carn com ël coram.
AmbientA chërs sota latifeuje, bin da ràir sota conìfere.
Comestibilità A venta mai mangé un bolè trovà se un a l'é nen un bon conossidor dij bolè!
As peul nen mangesse.
Lakownica żółtawa (Ganoderma lucidum) – gatunek grzybów należący do rodziny lakownicowatych (Ganodermataceae)[1].
Pozycja w klasyfikacji według Index Fungorum: Ganoderma, Ganodermataceae, Polyporales, Incertae sedis, Agaricomycetes, Agaricomycotina, Basidiomycota, Fungi[1].
Po raz pierwszy takson ten zdiagnozował w 1781 r. M.A. Curtis nadając mu nazwę Boletus lucidus. Obecną, uznaną przez Index Fungorum nazwę nadał mu w 1881 r. Karsten, przenosząc go do rodzaju Ganoderma[1].
Synonimów naukowych ma ponad 60[2]:
Nazwę polską zaproponował Władysław Wojewoda w 1999 r. W polskim piśmiennictwie mykologicznym gatunek ten opisywany był też jako huba lakierowana, żagiew lśniąca, lakownica lśniąca, wrosniak lśniący, lśniak połyskliwy[3].
8-25 cm średnicy, płaski, o kształcie półokrągłym lub nerkowatym. Początkowo jasny, cytrynowożółty, z wiekiem dość szybko zmienia kolor na żółtoczerwony, później ciemnieje do barwy purpurowej, purpurowobrązowej, w końcu czerwonoczarniawej. Powierzchnia nierówna, zwykle bruzdkowana. Brzegi owocnika wąskie, faliste, białego lub słomkowożółtego koloru. Najbardziej charakterystyczną cechą tego gatunku jest lśniąca, jakby polakierowana powierzchnia[4].
Ekscentryczny lub boczny o nieregularnym, walcowatym kształcie i pokryty guzkami[5]. Może mieć długość do 15 cm i grubość do 2 cm, ma barwę podobna, jak kapelusz i również jest lśniący[6]. Istnieją jednak formy bez trzonu, przyrośnięte bokiem, lub ze szczątkowym tylko trzonem[4].
Tworzą zazwyczaj jedną warstwę, rzadziej dwie lub trzy. Mają długość 2-20 (30) mm. Pory drobne, okrągłe, początkowo białawe, potem kremowe, z wiekiem brązowe. Na 1 mm mieści się ich 4-5. Po dotknięciu brązowieją[7].
Gąbczasty, biały, tuż nad rurkami ochrowy, niewyraźnie pręgowany, bez specyficznego smaku czy zapachu[8].
Szeroko elipsoidalne, jajowate ze ściętą podstawą i bezbarwną porą rostkową, żółtobrązowe, brodawkowane, o rozmiarach 7-11 × 6-7 μm[7].
Poza Antarktydą występuje na wszystkich kontynentach, a także na wielu wyspach[9]. W Europie jest dość rzadki[4]. W Polsce również jest rzadki. Znajduje się na Czerwonej liście roślin i grzybów Polski. Ma status R – gatunek potencjalnie zagrożony z powodu ograniczonego zasięgu geograficznego i małych obszarów siedliskowych[10]. Znajduje się na listach gatunków zagrożonych także w Czechach, na Litwie, Łotwie[3]. Od 2014 r. w Polsce jest objęty ochroną częściową grzybów[11], dawniej podlegał ochronie ścisłej.
Rośnie pojedynczo lub w grupach na różnych gatunkach drzew, głównie liściastych, na drzewach iglastych spotykany jest rzadko[4]. Można go spotkać w lasach, parkach i ogrodach na korzeniach, pniakach i dolnej części pni różnych gatunków drzew, głównie obumarłych, ale czasami także na żywych drzewach. Czasami pozornie wyrasta na ziemi, zwłaszcza przy dębach, faktycznie jednak jego trzon jest przyrośnięty do korzeni[4]. Świeże owocniki pojawiają się latem i jesienią, starsze można spotkać cały rok[8].
Lakownica żółtawa (Ganoderma lucidum) – gatunek grzybów należący do rodziny lakownicowatych (Ganodermataceae).
Ganoderma lucidum (em chinês Língzhī, em japonês reishi; em coreano: yeongji) é uma espécie de cogumelo muito apreciado na Ásia, onde é utilizado como cogumelo medicinal na medicina tradicional chinesa há mais de 4 000 anos[1], tornando-o um dos cogumelos há mais tempo utilizados com fins medicinais.
A palavra lingzhi, em chinês, significa "erva de potência espiritual", tendo sido também descrito como o "cogumelo da imortalidade".[2] Devido aos seus presumíveis benefícios para a saúde e aparente ausência de efeitos colaterais, obteve uma grande reputação no Oriente.[nota 1]
O nome Ganoderma deriva do grego ganos/γανος "brilho", donde "brilhante" e derma/δερμα "pele",[3] enquanto o epíteto específico do latim lucidum, "brilhante". Uma outra designação japonesa é mannentake (万年茸), que significa "cogumelo dos 10 000 anos".
Existem múltiplas espécies de lingzhi, cientificamente conhecidas como fazendo parte do complexo de espécies Ganoderma lucidum e os micologistas investigam ainda as diferenças entre as espécies deste complexo de espécies.[4]
Trata-se de um cogumelo tenro (quando fresco), suberoso e achatado, com chapéu conspícuo de cor avermelhada e em forma de rim e, dependendo da idade do espécime, com poros brancos a acastanhados na sua parte inferior.[2] Carece de lamelas na face inferior e liberta os seus esporos através de finos poros, sendo classificado como um poliporo.
Ganoderma lucidum ocorre geralmente em duas formas de desenvolvimento. Uma, encontrada na América do Norte, é séssil, relativamente grande com pé pequeno ou inexistente, enquanto uma outra é menor e com pé longo e delgado, sendo encontrada sobretudo nos trópicos. Contudo, muitas formas de crescimento são intermédias entre os dois tipos, ou exibem mesmo morfologias muito pouco usuais,[2] levantando a possibilidade de que se trate de espécies distintas. As condições ambientais têm também um papel substancial nas diferentes características morfológicas que este fungo pode exibir. Por exemplo, concentrações elevadas de dióxido de carbono resultam na elongação do pé. Outras formas apresentam "antenas", sem chapéu e estas podem ser igualmente afectadas pelas concentrações de dióxido de carbono.
Segundo o Bencao Gangmu, estes fungos podem ser classificados em seis categorias segundo as suas formas e cores, crendo-se que cada uma delas pode cuidar de uma parte diferente do corpo.
Ganoderma lucidum produz um grupo de triterpenos, chamados ácidos ganodéricos, os quais têm uma estrutura molecular semelhante à das hormonas esteróides.[5] Contém também outros compostos, muitos dos quais são tipicamente encontrados em materiais fúngicos, incluindo polissacarídeos como betaglucano, cumarina, manitol e alcaloides.[5]
Ganoderma lucidum, e o seu parente próximo Ganoderma tsugae, crescem nas florestas setentrionais de Tsuga canadensis. Estas duas espécies de fungos prateleira têm uma distribuição global quer em regiões tropicais quer temperadas, incluindo América do Norte e Sul, África, Europa e Ásia, crescendo como parasitas ou saprótrofos numa grande variedade de árvores.[2] Espécies similares de Ganoderma foram encontradas crescendo na Amazónia.[6] Na natureza, estes fungos crescem na base e nos tocos de árvores decíduas, sobretudo bordo.[7] Apenas duas ou três dentre cada tais 10 000 árvores idosas apresentam lingzhi, pelo que a sua forma silvestre é geralmente rara. Actualmente, o lingzhi é cultivado em condições estéreis e ao ar livre quer em troncos quer em leitos de lascas de madeira.
Shen Nong no seu Pen Ts’ao Jing, um antigo texto medicinal chinês com 2000 anos diz que "o sabor é amargo, a sua energia neutra, não tem toxicidade. Cura a acumulação de factores patogénicos no peito. É bom para o qi da cabeça, incluindo actividades mentais... O consumo a longo prazo deixa o corpo mais leve; nunca envelhecerás. Prolonga os anos."[8]
O Bencao Gangmu, um livro médico chinês publicado no século XVI, mostra também uma possível ligação entre a pesquisa moderna e o conhecimento popular ao descrever este cogumelo: "Afecta positivamente o Qi do coração, reparando a zona peitoral e beneficiando aqueles que têm um peito congestionado. Tomado ao longo de um grande período de tempo mantém a agilidade do corpo, e os anos são prolongados..."[8]
As descrições deste cogumelo como símbolo de saúde estão presentes em muitos locais das residências imperiais da Cidade Proibida bem como no Palácio de Verão.[8] A deusa chinesa da cura Guan Yin é por vezes representada segurando um cogumelo lingzhi.[carece de fontes?]
O lingzhi pode possuir actividades antitumorais, imunomoduladoras e imunoterapêuticas, tendo em conta estudos sobre polissacarídeos, terpenos e outros compostos bioactivos isolados dos corpos frutíferos e micélios deste fungo (revisto por R. R. Paterson[5] e Lindequist et al.[9]). DEscobriu-se também que inibe a agregação de plaquetas, e baixa a pressão arterial (por inibição da enzima conversora da angiotensina,[10]), colesterol, e glicemia.[11]
Estudos laboratoriais demonstraram efeitos antineoplásicos de extractos ou compostos isolados de fungos contra alguns tipos de cancro. Num modelo animal, relatou-se que Ganoderma preveniu a formação de metástases,[12] com potência comparável à do lentinano dos cogumelos shiitake.[13]
Os mecanismos pelos quais o G. lucidum pode afectar o cancro são desconhecidos e podem afectar diferentes estádios de desenvolvimento do cancro: inibição da angiogénese (formação de novos vasos sanguíneos induzida pelo tumor com o objectivo de fornecer este com nutrientes) mediada por citocinas, citotoxicidade, inibindo a migração de células cancerosas e metástases, e induzindo e aumentando a apoptose de células tumorais.[5] Seja como for, estão já a ser usados fármacos comerciais com extractos de G. lucidum tal como MC-S para a supressão da proliferação e migração de células cancerosas.
Estudos adicionais indicam que o ácido ganodérico pode ajudar a fortalecer o fígado contra danos provocados por vírus e outros agentes tóxicos em ratos, sugerindo um benefício potencial deste composto na prevenção doenças do fígado em humanos,[14] e esterois obtidos de Ganoderma inibem a actividade da lanosterol 14α-demetilase na biossíntese do colesterol.[15] Compostos de Ganoderma inibem a actividade da 5-alfa redutase na biossíntese de di-hidrotestosterona.[10]
Além dos efeitos na fisiologia dos mamíferos, foram também reportadas actividades antibacteriana e antiviral de Ganoderma.[16][17] Os vírus directamente atingidos são: HSV-1, HSV-2, influenzavirus, estomatite vesicular. Outros micro-organismos sensíveis a Ganoderma': Aspergillus niger, Bacillus cereus, Candida albicans, e Escherichia coli.
-hymenophore.jpg)
|coautor= (ajuda)
|coautor= (ajuda)
|coautor= (ajuda)
Erro de citação: Existem etiquetas para um grupo chamado "nota", mas não foi encontrada nenhuma etiqueta correspondente
Ganoderma lucidum (em chinês Língzhī, em japonês reishi; em coreano: yeongji) é uma espécie de cogumelo muito apreciado na Ásia, onde é utilizado como cogumelo medicinal na medicina tradicional chinesa há mais de 4 000 anos, tornando-o um dos cogumelos há mais tempo utilizados com fins medicinais.
A palavra lingzhi, em chinês, significa "erva de potência espiritual", tendo sido também descrito como o "cogumelo da imortalidade". Devido aos seus presumíveis benefícios para a saúde e aparente ausência de efeitos colaterais, obteve uma grande reputação no Oriente.
Svetlikava pološčenka (znanstveno ime Ganoderma lucidum) je drevesna goba, znana tudi pod kitajskim imenom Ling Zhi in japonskim reiši, ki je na Vzhodu znana kot ena izmed najpomembnejših zdravilnih gob.
Prva kitajska knjiga o zeliščih, ki je bila napisana pred približno 2400 leti, opredeljuje svetlikavo pološčenko kot »vrhunsko zelišče, ki s svojim delovanjem krepi zdravje in ohranja vitalnost. Tudi po dolgotrajnem jemanju ne povzroča neželenih učinkov.« (Farmakopeja Shennong).
Japonska knjiga Shinnoh Honzohkyo, ki velja za izvorni učbenik orientalske medicine, vsebuje opise in razvrstitev 365 različnih vrst zelišč. Podrobno opisuje tudi šest vrst gobe reishi (modro, rdečo, rumeno, belo, črno in škrlatno). Najbolj cenjena med njimi je rdeča reiši.
Njeno kitajsko ime Ling Zhi pomeni »duhovno moč« in je pri kitajcih cenjena kot »zdravilo kraljev«. Dr. Shi-Jean Lee, najslavnejši zdravnik dinastije Ming, je opisal učinkovitost gobe v svoji znameniti knjigi Ban Chao Gang Moo. Oboji torej uvrščajo gobo Ganoderma lucidum na prvo mesto med zelišči, pred ginsengom, ki zaseda drugo mesto.
Opredeljujejo jo kot vrhunsko zelišče, ki ima naslednje lastnosti:
Ganoderma lucidum je edini znani vir skupine tritrepenov, imenovanih ganoderične kisline, katerih molekularna struktura je podobna steroidnim hormonom. Prav tako je vir biološko aktivnih polisaharidov z zdravilnimi lastnostmi. Poleg tega vsebuje tudi:
Polisaharidi iz Ganoderme lucidum (PS-G) z razvejano (1→3)-ß-D-glukansko molekulo delujejo tako, da krepijo imunski sistem in izzovejo anti-tumorno delovanje. Test obarvanja z Aneksinom V in MTT študije so pokazale, da je PS-G sposoben inhibirati spontano in s Fas-inducirano apoptozo nevtrofilcev. Ta učinek PS-G je še okrepljen ob prisotnosti zVAD (inhibitor kaspaze) in granulocite makrofag stimulirajočim dejavnikom (GM-CSF).Nadaljnje študije so pokazale, da anti-tumorni učinek PS-G aktivira imunski sistem gostitelja. Poveča se citotoksična dejavnost naravnih celic ubijalk in sproščanje dejavnika tumorske nekroze α ter interferona- γ iz makrofagov in limfocitov.
Inkubacija sveže izolirannih nevtrofilcev z PS-G zmanjša propad celic. Celična smrt se je zmanjšala za približno 23 %, glede na kontrolno skupino. PS-G zakasni spontano apoptozo nevtrofilcev. Za zaščito celic so potrebne koncentracije PS-G nad 30 µg/ml.
Apoptoza nevtrofilcev je pospešena s Fas stimulacijo. Odstotek preživelih celic ob prisotnosti PS-G je bil signifikantno višji kot pri kontrolni skupini. Rezultati kažejo, da je PS-G antagonist spontani apoptozi, kot tudi Fas-inducirani apoptozi nevtrofilcev. Če primerjamo oba tipa celične apoptoze, je PS-G bolj učinkovit za zaščito celic pri Fas-inducirani apoptozi.
Pri detekciji morfoloških sprememb ob apoptozi nevtrofilcev so ugotovili, da imajo nevtrofilci, ki niso bili izpostavljeni PS-G, razgajen kromatin in citoplazmo, v primerjavi z nevtrofilci, ki so bili izpostavljeni PS-G, kjer je bila razgradnja v manjši meri prisotna le pri nekaj nevtrofilcih. Sveže izolirani nevtrofilci niso izkazovali morfoloških sprememb.
Biološke in biokemične analize apoptoze so pokazale, da so kaspaze ključen dejavnik apoptoze. Čeprav se aktivnost kaspaz in vitro kulturah poveča, ne igrajo glavne vloge pri spontani apoptozi. Poleg zaviralnega delovanja PS-G na kaspaze, ima PS-G tudi od kaspaz neodvisem mehanizem, ki prispeva k antiapoptotičnem delovanju.
Reaktivne kisikove spojine (ROS) lahko prispevajo h kompleksnemu procesu regulacije celične smrti. Študije so pokazale, da PS-G v primerjavi z antioksidativnim delovanjem vitamina E in C, pri koncentracijah od 30 do 100 µg/ml ne izkazuje antioksidativnih učinkov.[1]
Ganoderična kislina ima strukturo lanostan triterpenoida. Njen prekurzor je lanosterol, ki ga redko najdemo v rastlinskem svetu, v Ganodermi lucidum pa sodeluje pri proliferaciji (razmnoževanju celic).[2] Ganoderične kisline iz plodišča in spor G. lucidum so široko raziskane in so pokazale veliko zanimivih bioloških delovanj, kot na primer: antikomplementno protivnetno delovanje, zaviranje HIV-1 proteaze, inhibicija sproščanja histamina in protitumorni učinki.[3] Ganoderična kislina C inhibira biosintezo holesterola, ganoderični kislini F in S pa ščitita pred aterosklerozo.[4]
Dokazano imunomodulatorno delovanje ima protein Ling Zhi-8, ki so ga izolirali iz G. lucidum. Njegova struktura je podobna variabilnem delu težkih verig imunoglobulinov, tako po aminokislinskem zaporedju in kot po sekundarni strukturi.[4]
Skladno s koncepti kitajske medicine lahko Ganoderma lucidum deluje v petih ključnih organih in tako izboljša srce, pljuča, jetra, vranico in ledvice. Ganoderma lucidum lahko pomaga pri boleznih v različnih človeških organskih sistemih vključno z respiratornim, obtočilnim, prebavnim, živčnim, endokrinim, lokomotornim itd. Ima številne učinke na imunski sistem, zavira vnetne procese in staranje, znižuje nivo holesterola v plazmi, izboljša delovanje srca, blaži krče gladkih mišic, pomaga pri terapijah pri bolnikih z AIDS-om.[navedi vir] Topna vlaknina, polisaharid β glukan znižuje nastajanje holesterola v jetrih. Vidni so uspehi pri lajšanju bolečin, diabetesa, kroničnega bronhitisa s spodbujanjem regeneracije bronhialnega epitelija in bronhialne astme, alergij, pojava bakterij Staphylococci, Streptococci in Bacillus pneumoniae in virusov, visokega krnega tlaka, vnetnih sprememb in ne nazadnje rakavih tvorb. Na miših so ob uporabi dokazali povečano aktivnost celic ubijalk (NK), ekspektorativno in antitusično delovanje.[5]
Japonci že zelo dolgo uporabljajo polisaharide kot alternativno zdravilo za raka. Pozornost raziskovalcev medicine so vzbudili, ker tako učinkovito vzpodbujajo in krepijo imunski sistem in ker delujejo proti rakavim celicam. Polisaharidi iz polščenke so nesrtupeni in poleg omenjenega delovanja tudi nevtralizirajo maščobe. Protirakavo delovanje so odkrili tako, da so vzgojili rakave celice in nanje nasuli koncentrat polisharidov iz pološčenke. Ugotovili so, da so kmalu odmrle, zato so kapsule iz spor Ganoderme lucidum začeli marsikje uporabljati kot podporno pomoč pri zdravljenju raka. Ganoderma lucidum ima izrazito zmožnost povečanja telesnih imunskih funkcij in s tem porast samoobrambne sposobnosti proti tumorju. Uravnava funkcijo monocitnih makrofagov skozi aktiviranje tvorbe interlevkina H, prav tako pa uravnava sposobnost tvorbe krvnih celic, še posebno nivo belih krvnih celic. Ta posebna lastnost povečanja imunosti brez toksigenega delovanja ja značilna prednost Ganoderme lucidum pred vsemi drugimi pripravki za krepitev imunskega sistema.[navedi vir]
Mešanice ekstraktov in/ali čiste spojine iz G. lucidum so bile dokumentirane, da zavirajo proliferacijo, inducirajo apoptozo, inhibirajo angiogenezo (razraščanje žil), invazijo in metastaziranje človeških ter mišjih rakavih celičnih linij. Ganoderična kislina-T (GA-T) inhibira translokacijo jedrnega faktorja kappa B (NF-κB) in degradacijo inhibitorja κB-α (IκBα) kar vodi do down regulacije izražanja matriks metaloproteaze-9 (MMP-9), inducirane dušikov oksid sintaze (iNOS) in urokinaznega plazminogen aktivatorja (uPA). MMPe, vključno z želatinazama MMP-2 in MMP-9, so družina transmembranskih proteinov, ki degradirajo proteine ekstracelularnega matriksa (ECM). MMPe so vpletene v veliko abnormalnih fizioloških stanj, vključno z invazijo rakavih celic, metastaziranjem in angiogenezo. UPA je serinska proteaza, ki pretvarja neaktivni plazminogen v aktivni plazmin. UPA cepi številne komponente ECM in sodeluje pri adheziji celice in pri migraciji. Prav tako uPA prispeva k angiogenezi tumorja, s tem ko direktno, ali preko aktivacije plazmina, vpliva na sproščanje in aktivacijo mnogih angiogenetskih rastnih faktorjev. Angiogeneza se sproži tudi preko vazodilatacije, ki jo uravnava NO. Aktivacija iNOS pospeši nastanek telesu lastnega NO. Torej inhibicija NF- κB, ki vodi do down regulacije MMP-2/9, uPA in iNOS genov, lahko preko zaviranja invazije in metastaziranja zmanjša tveganje za razvoj rakavih obolenj in je dopolnilo kemoterapevtikom.[6]
Spojine z majhno molekulsko maso, kot so lucialdehidi in avstralska kislina delujejo citostatično. Glede na to, da se vedno več pozornosti posveča odkrivanju patogenega mehanizma raka, so lahko dokazali antitumorno delovanje na specifične tarče. Ganoderna kislina A in C sta inhibitorja farnezil protein transferaze. Ker ta encima nastopata v Ras-odvisni celični transformaciji, te inhibitorji predstavljejo potencialno terapevtsko strategijo v zdravljenju raka. V vodnem ekstraktu G. Lucidum so odkrili tudi antimutagene učinke.[7]
Vse gobe potrebujejo antibakterijske in antiglivične komponente za preživetje v naravnem okolju. Aplanoxidic acid A iz G. Lucidum deluje šibko antiglivično proti Trychophyton mentagrophytes.[7]
Učinki se laho dosežeje s posredno inhibicijo virusnih encimov, sinteze nukleinskih kislin virusa ali absorbcije in prevzema v celice sesalcev. Te učinke povzročajo predvsem manjše molekule, medtem ko so večje odgovorne za neposrednoe antivirusne učinke kot posledica imunostimulativne aktivnosti polisaharidov ali ostalih kompleksnih molekul. Ganoderiol F, ganodermanontriol in ganoderna kislina B spadajo med številne triterpene iz Ganoderme lucidum, ki aktivno delujejo kot antivirusne spojine proti HIV-1. Medtem ko ganoderiol F in ganodermanontriol inhibirata s HIV-1 inducirane citopatske efekte v MT-4 celicah, ganodermna kislina B inhibira HIV-1 protezo.[7]
Superoksid dismutaza je encim, prisoten v človeškem in živalskem organizmu. Njegova glavna naloga je, da spreminja škodljive proste radikale v neškodljive molekule. Je zelo učinkovit, saj jih zelo hitro nevtralizira. Raziskovalci so ugotovili, da pomaga varovati veliko različnih celic, kar je pomembno za počasnejše staranje. Varuje pred poškodbami DNK, škodljivimi učinki ionizirajočega sevanja, poškodbami beljakovin in lipidov. Encima imamo v mladosti dovolj v telesu, pri 40. letu pa ga imamo le še polovico. To je predvsem posledica onesnaženega zraka, vode in celo onesnaženega elektromagnetnega polja. Če dodamo še nezdrav življenjski slog in stres, je na delu veliko prostih radikalov, zaradi katerih lahko zbolimo. Če pa encim dodajamo z uživanjem Ganoderme lucidum, lahko staranje in z njim bolezen zadržimo, upočasnimo.[navedi vir]
β-D-glukani, proteini (Ling Zhi-8) in triterpeni delujejo mitogeno in aktivirajo imunski sistem (makrofagov, celic naravnih ubijalk in T celic).Aktivacija imunskih celic povzroči tvorbo citokinov, kot so interferoni, interlevkini in faktor nekroze tumorja-α(TNF-α ). β-D-glukani tvorijo kompleks na površini efektornih imunskih celic s komplementom 3. Kompleks sproži tvorbo citokinov in apoptozo tumorskih celic. Tako na in vitro kot in vivo študijah na miših so ekstrakti G. lucidum izrazili lastnost aktivacije T celic preko povečane tvorbe citokinov IL-1β, IL-2, IL-6, IL-10, TNF- α in INF-γ.[4] Ganoderna kislina C in D ter ciklooktažveplo inhibirajo sproščanje histamina iz mastocitov podgan. Med snovmi, ki jih najdemo v gobi Ganoderma lucidum, je tudi organski germanij. Tudi ta okrepi imunski sistem, izboljša pretok krvi dodaja energijo in odplavlja strupe, predvsem težke kovine (živo srebro, svinec).[navedi vir] Njegova posebnost je, da poveča sposobnost rdečih krvničk, da prenašajo od 1,5- do dvakrat več kisika.[navedi vir] Organski germanij je poleg polisaharidov bistveni del ganoderme v boju proti rakavim celicam, vendar jih sam od sebe ne uničuje, temveč spodbudi naravni odziv telesa za obrambo. Triterpeni pomagajo izboljšati prebavo, delujejo proti alergijam, vnetju in tumorjem. Adenozin monofosfat pa lahko raztopi strdke in jih odstrani iz žil. Pomaga tudi pri uravnavanju krvnega tlaka, deluje proti možganski kapi in zamašitvi srčnih žil.
Ganoderna kislina C in D ter ciklooktažveplo inhibirajo sproščanje histamina iz mastocitov podgan. Številni triterpeni iz G. Lucidum (ganoderiol F, ganodermanondiol, ganodermanontriol) kažejo močne antikomplementne aktivnosti proti klasični poti komplementnega sistema. Tako se izognemo indukciji sproščanja mediatorjev iz mastocitov, ki lahko povzročijo različne bolezni in so lahko smrtne v pojavu po transplantaciji organa.[7]
Ganoderol A, ganoderol B, ganoderal A in ganoderična kislina Y dokazano vplivajo na metabolizem holesterola v jetrih. Celični ekstrakti iz G.lucidum so bili ločeni na organsko fazo (etil acetat) in vodno fazo. Vzorci obeh faz so bili testirani v prisotnosti acetata kot prekurzorja. Signifikantno inhibicijo sinteze holesterola je izkazovala le organska faza. ID50 (doza, ki je potrabna za 50 % inhibicijo sinteze holesterola) za organsko fazo je bila 1 μg/ml. Pozitivno kontrolo je predstavljal lovastatin s koncentracijo 0.5 μg/ml. Koncentracije potrebne za 50 % inhibicijo sinteze so bile podobne za ganoderol A (ID50, 2.2 μM) in ganoderično kislino Y (ID50, 2.2 μM), medtem ko sta se ganoderal A in ganoderol B izkazala za manj učinkovita (ID50, približno 20 μM). Pri uporabi mevalonata kot prekurzorja so molekule izkazovale različne aktivnosti. V prisotnosti mevalonata je bil ganoderol A bolj učinkovit kot ganoderična kislina Y. Rezultati kažejo, da je bila inhibicija na nižji stopnji od HMG-CoA reduktaze. Količina skvalena, lanosterola in holesterola se je zmanjšala z dodatkom lovastatina. Kompetetivna inhibicija HMG-CoA reduktaze s statini zmanjša vse intermediate na nižjih stopnjah od mevalonata. Celice, ki pa so bile izpostavljene ganoderolu A so kazale dvakratno povečanje lanosterola, medtem ko so se količini skvalena in holesterola znižali za 25 %, v primerjavi s kontrolnimi celicami. Kopičenje lanosterola v celicah z ganoderolom A bi lahko razložili z inhibicijo lanosterol 14α-demetilaze. Inhibitorna aktivnost je odvisna od koncentracije in od vrste uporabljenega prekurzorja. Rezultati kažejo, da G.lucidum proizvaja molekule, ki so aktivne v inhibiciji sinteze holesterola. Te molekule so potencialni inhibitorji lanosterola 14α-demetilaze.[8]
Ganoderna kislina C in njeni derivati inhibirajo biosintezo holesterola. Ostali triterpeni delujejo kot inhibitorji encima angion konvertaza (ganoderna kislina F) in agregacije trombocitov (»ganoderic acid S«). Antioksidativno delovanje polisaharidov in triterpenoidov je bilo dokazano v različnih oksidativnih modelih poškodb: peritonalni makrofagi miši poškodovani s tert-butilheksoperoksidom, aloksan induciranim diabetesom in na poškodovanih jetrih. Demonstrirana je bila tudi inhibicija LDL oksidacije s strani endotelnih celic in monocitne adhezije na endotelne celice.[7]
Patološko je parkinsonova bolezen karakterizirana kot progresivna degeneracija nevronov v substanci nigra (SN) ob hkratni aktivaciji mikroglije. Čeprav je bilo predlagano, da okoljski in telesu lastni toksini lahko vodijo do nevronske smrti, mehanizem aktivacije mikroglije ostaja neznan. Bilo je pokazano, da lipopolisaharidi (LPS) in nevrotoksini lahko aktivirajo mikroglijo in povzročijo progresivno degeneracijo nevronov, ki se jo lahko prepreči z inhibicijo ekspresije vnetnih faktorjev. Vedno več dokazov povezuje kronična vnetja s številnimi nevrodegenerativnimi boleznimi, vključno s parkinsonovo. Aktivirana mikroglija proizvaja vnetne faktorje in citokine, ki na eni strani lahko povzročajo auto-implikacijo reaktivnih kisikovih spojin (ROS), NO in superoksidnih radikalov, ki oblikujejo visoko oksidirajoče peroksinitritne spojine ter na drugi strani tudi lahko aktivirajo preostalo mikroglijo, ki je v mirovanju. TNF-odvisna aktivacija mikroglije v substanci nigra ustvarja okolje oksidativnega stresa preko aktivacije NADPH oksidaze. IL-1β lahko poškoduje hematoencefalno bariero in olajša infiltracijo levkocitov v centralni živčni sistem. Vsi te faktorji lahko aktivirajo NF-κB, ki up-regulira pro-apoptotične gene, kar vodi v nevronsko smrt. Ti dogodki tvorijo začaran krog, ki vodi do progresivne degeneracije nevronov. G. lucidum lahko inhibira proizvajanje toksičnih faktorjev preko protivnetnega delovanja. Najbolj pomembne farmakološko aktivne spojine G. lucidum so polisaharidi in triterpeni. Polisaharidi protektivno delujejo proti radikalom in zmanjšujejo škodo povzročeno z mutageni. Tudi triterpeni kažejo antioksidativno delovanje. Vendar pa aktivne komponente, ki igrajo ključno vlogo v tej študiji, še preiskujejo.[9]
Poskusi so pokazali, da Ganoderma lucidum deluje tudi na centralni živčni sistem.[navedi vir] Ima namreč zmožnost preprečiti smrt zaradi predoziranja s stimulansi centralnega živčnega sistema (npr. s kofeinom). Antični kitajski medicinski spisi navajajo, da Ganoderma lucidum »stabilizira čustva, poveča modrost in stopnjuje moč spomina«. V zadnjem času poročajo, da ima ganoderma lucidum viden učinek na insomnijo, povzročeno z nevrastenijo.[navedi vir] Predvsem pomaga urediti spanje, poveča apetit in telesno težo. V povezavi s tem se zmanjšajo ali izginejo glavoboli in vrtoglavica.[navedi vir]
Pomembni sta ganoderna kislina A in B. Jemanje Ganopoly-ja (1800 mg 3x dnevno v 12 tednih)je znižala srednjo post-prandialno vrednost glukoze na 11.8 mmol l^(-1) , kar je prineslo signifikantno razliko glede na kontrolno skupino.[7]
Ganoderna kislina A in »ganosporeric acid A« sta v in vitro študijah izkazali antihepatotoksično aktivnost ob galaktozamin induciranem citotoksičnem testu na primarno kultiviranih podganjih hepatocitih. Dve frakciji ekstrakta triterpenoidov (75 % etanol)lahko zaščitijo miši pred nekrozo jeter inducirano s kloroformom in D-galaktozaminom. Hepatoprotektivni efekt je bil mogoče posledica aktivacije encimov, ki so odstranjevali radikale in tako dvig sposobnosti antioksidaije v miših. V dvojni slepi študiji, randomizirani in multicentrirani študiji s pacienti s kroničnem hepatitisom B, so po 6 mesecih dokazali normalno aminotransferazo pri 33 % pacientov, 13 % ni več imelo površinskih antigenov hepatitisa B v serumu, medtem ko nobeden v kontrolni skupini ni imel normalne encimske vrednosti ali izgubil HbsAg. Pripravek so pacienti dobro prenašali.[7]
Svetlikava pološčenka (znanstveno ime Ganoderma lucidum) je drevesna goba, znana tudi pod kitajskim imenom Ling Zhi in japonskim reiši, ki je na Vzhodu znana kot ena izmed najpomembnejših zdravilnih gob.
Lackticka (Ganoderma lucidum) är en svampart[29] som först beskrevs av William Curtis, och fick sitt nu gällande namn av Petter Adolf Karsten 1881. Lackticka ingår i släktet Ganoderma, och familjen Ganodermataceae.[30][31][32] Arten är reproducerande i Sverige.[32] Inga underarter finns listade.[30]
Wikimedia Commons har media som rör Lackticka.
Wikispecies har information om Ganoderma lucidum.
Lackticka (Ganoderma lucidum) är en svampart som först beskrevs av William Curtis, och fick sitt nu gällande namn av Petter Adolf Karsten 1881. Lackticka ingår i släktet Ganoderma, och familjen Ganodermataceae. Arten är reproducerande i Sverige. Inga underarter finns listade.
Reishi veya lingzhi (Ganoderma lucidum), Polyporaceae familyasından geleneksel Çin tıbbında yaklaşık 4000 yıldır ilaç olarak kullanılan sıvı olarak özünün tüketildiği bir mantar türüdür. Reishi yenilebilir bir mantar değildir. Genellikle meşe ve erik ağacı kütüklerinin üzerlerinde yaklaşık 9 aylık gibi bir sürede yetiştirilir.
Reishi mantarı yumuşak, altı odacıksız, belirgin bir sapı olmayan, yumuşak, düz ve kırmızı cilalı bir şapkaya sahip olan bir mantardır. Mantarın yaşına göre alt kısmı kahverenginin çeşitli tonlarındadır. Altında odacıkları bulunmaz ve sporlarını çok ince gözeneklerden yayar.
Tadı acıdır ve tahta gibi serttir. Acı ve buruk tadı yüzünden genellikle taze veya kurutulmuş olarak ince toz haline getirilir ve suda çözdürülerek kullanılır. İçine reishi ekstresi eklenen su bir çaydanlıkta yaklaşık 2 saat kadar kaynatılır ve hemen kullanılır. İçerdiği yüksek miktarda antioksidan sebebi ile hemen kullanılmazsa yaklaşık bir buçuk saat içinde özelliğini büyük ölçüde yitirir.
Mantar ile ilgili bu madde bir taslaktır. Madde içeriğini geliştirerek Vikipedi'ye katkıda bulunabilirsiniz. Китайська назва цього гриба — Ліньчи, також лінчи, ліньчжи, лінчжи (靈芝; спрощено: 灵芝); японська назва — рейші, корейська: yeongji, hangul: 영지)
Плодові тіла однолітні, рідше 2-3-річні, напівкруглі, Розміром до 10-25 см, з бічною циліндричною ніжкою довжиною 5-10 см. Поверхня капелюшка і ніжки покрита каштаново-бурою блискучою кіркою. Тканина плодового тіла губчастого-пробкова. Поверхня гіменофора тютюнового кольору, пори дрібні, округлі. Спори яйцевидні, жовтуваті, Розміром 7-13 6-8 мкм.
Викликає білу гниль, яка проявляється в знебарвленні деревини. Плодові тіла утворюються в липні — жовтні.
У 2014 році в цього трутовика було виявлено багато сайтів редагування РНК з заміною А на І у ядерному геномі, вперше серед вищих грибів. При цьому жодного ферменту, гомологічного білкам ADAR тварин, у геномі трутовика лакованого не виявлено. Втім, знайдено 3 гени, споріднені з дезаміназами родини ADAT, близькі то даких у дріжджів.[21]
Європа, Азія, Північна Африка і Північна Америка. Зустрічається в змішаних лісах на відмерлої деревині клена, вільхи, берези, тополі, дуба, ялини.
Речовини, які входять до складу гриба, ефективні при лікуванні пухлин, захворювань серцево-судинної, нервової системи, легенів, печінки. Цей гриб має протизапальну, антибактеріальну дію, є гарним антиоксидантом.[22]
Коли цей гриб ще не вивели штучно, він був досить дорогим, адже в природі траплявся рідко. На Сході він передавався у спадок або міг бути частиною посагу. А деякі імператори навіть видавали укази: знайдені гриби обов'язково здавати в скарбницю[22].
Ксилотрофні гриби роду Ganoderma Karst., зокрема Ganoderma lucidum (Curtis: Fr.) P. Karst. і G. applanatum (Pers.: Wallr.) Pat. широко використовують у східній медицині вже понад 4 тисячі років. Сучасні дослідження грибів G. lucidum і G. applanatum дали змогу виділити з них понад 400 біологічно активних сполук різної хімічної природи й фармакологічних властивостей (Mizuno, Sakamura 1995; Wasser, Weis,1997), а використання відповідних тест-систем, результати дослідів на тваринах і клінічні спостереження засвідчили, що препарати, отримані з цих видів грибів, мають онкостатичні, імуномоделювальні, антиоксидантні, антибактеріальні, гепатопротекторні, адаптогенні та інші цінні лікувально-профілактичні властивості (Wasser, Weis, 1999; 2007; Wasser et al., 2002; Chang, Miles, 2004)[23].
У Таїланді з трутовика лакованого виробляють гіркий чай. Слугує добавками до соєвого молока. Придає йому характерного гіркуватого присмаку.
Включений до Червоної книги Білорусі. Охороняється в Польщі і Литві.
Це незавершена стаття з медицини.Nấm linh chi, tên khoa học là Ganoderma lucidum, thuộc họ Nấm lim (Ganodermataceae). Nấm linh chi còn có những tên khác như Tiên thảo, Nấm trường thọ, Vạn niên nhung.
Nấm Linh chi là một dược liệu mà con người từ xa xưa đã biết dùng làm thuốc. Trong "Thần nông bản thảo" xếp Linh chi vào loại siêu thượng phẩm hơn cả nhân sâm; trong "Bản thảo cương mục" coi Linh chi là loại thuốc quý, có tác dụng bảo can (bảo vệ gan), giải độc, cường tâm, kiện não (bổ óc), tiêu đờm, lợi niệu, ích vị (bổ dạ dày); gần đây các nhà khoa học Trung Quốc và Nhật phát hiện nấm linh chi còn có tác dụng phòng và chống ung thư, chống lão hóa làm tăng tuổi thọ.
Có nhiều công trình nghiên cứu trên thế giới đã định danh được các hoạt chất và xác định tác dụng dược lý của nấm linh chi như: Germanium, acid ganoderic, acid ganodermic, acid oleic, ganodosteron, ganoderans, adenosin, beta-D-glucan, (đặc biệt trong nấm Linh chi, có hàm lượng germanium cao hơn trong nhân sâm đến 5 - 8 lần). Các nhà khoa học Việt Nam tìm thấy trong nấm Linh chi có chứa 21 nguyên tố vi lượng cần thiết cho sự vận hành và chuyển hóa của cơ thể như: đồng, sắt, kalium, magnesium, natrium, calcium
Theo y học cổ truyền, nấm linh chi có vị nhạt, tính ấm, có tác dụng tư bổ cường tráng, bổ can chí, an thần, tăng trí nhớ
Ngày nay người ta biết trong nấm Linh chi có germanium giúp tế bào hấp thụ oxy tốt hơn; polysaccharit làm tăng sự miễn dịch trong cơ thể, làm mạnh gan, diệt tế bào ung thư; acid ganodermic chống dị ứng, chống viêm.
Trong đó Hồng chi là loại nấm có dược tính mạnh nhất, được sử dụng phổ biến nhất ở Bắc Mỹ, Nhật, Hàn Quốc, Đài Loan, Trung Quốc. Đây là loại nấm linh chi thân gỗ, nấm non có màu đỏ bóng ở mặt trên và màu trắng ở mặt dưới, khi trưởng thành có bào tử màu nâu bám ở mặt trên. Trong thiên nhiên, loại nấm này vô cùng hiếm, tỉ lệ mọc trên các cây cổ thụ là 1/1 triệu. [cần dẫn nguồn]
Hồng chi chứa hơn 400 thành phần hoạt chất với các dược tính khác nhau, với các thành phần chính như sau:[cần dẫn nguồn]
xxxxnhỏ|Một lán trại trồng nấm linh chi]]
Một số tác dụng chữa bệnh như:[cần dẫn nguồn]
Hồng chi được lai tạo lần đầu tiên bởi T.Henmi và cộng sự vào năm 1937, và được Y.Naoi trồng rộng rãi tại Nhật vào năm 1971, tại Việt Nam từ năm 2004.[cần dẫn nguồn]
|coauthors= bị phản đối (trợ giúp)
|coauthors= bị phản đối (trợ giúp)
|coauthors= bị phản đối (trợ giúp); Đã bỏ qua tham số không rõ |unused_data= (trợ giúp)
|unused_data= (trợ giúp)
|unused_data= (trợ giúp)
Phương tiện liên quan tới Ganoderma lucidum tại Wikimedia Commons
Nấm linh chi, tên khoa học là Ganoderma lucidum, thuộc họ Nấm lim (Ganodermataceae). Nấm linh chi còn có những tên khác như Tiên thảo, Nấm trường thọ, Vạn niên nhung.
Nấm Linh chi là một dược liệu mà con người từ xa xưa đã biết dùng làm thuốc. Trong "Thần nông bản thảo" xếp Linh chi vào loại siêu thượng phẩm hơn cả nhân sâm; trong "Bản thảo cương mục" coi Linh chi là loại thuốc quý, có tác dụng bảo can (bảo vệ gan), giải độc, cường tâm, kiện não (bổ óc), tiêu đờm, lợi niệu, ích vị (bổ dạ dày); gần đây các nhà khoa học Trung Quốc và Nhật phát hiện nấm linh chi còn có tác dụng phòng và chống ung thư, chống lão hóa làm tăng tuổi thọ.
Có nhiều công trình nghiên cứu trên thế giới đã định danh được các hoạt chất và xác định tác dụng dược lý của nấm linh chi như: Germanium, acid ganoderic, acid ganodermic, acid oleic, ganodosteron, ganoderans, adenosin, beta-D-glucan, (đặc biệt trong nấm Linh chi, có hàm lượng germanium cao hơn trong nhân sâm đến 5 - 8 lần). Các nhà khoa học Việt Nam tìm thấy trong nấm Linh chi có chứa 21 nguyên tố vi lượng cần thiết cho sự vận hành và chuyển hóa của cơ thể như: đồng, sắt, kalium, magnesium, natrium, calcium
Theo y học cổ truyền, nấm linh chi có vị nhạt, tính ấm, có tác dụng tư bổ cường tráng, bổ can chí, an thần, tăng trí nhớ
Ngày nay người ta biết trong nấm Linh chi có germanium giúp tế bào hấp thụ oxy tốt hơn; polysaccharit làm tăng sự miễn dịch trong cơ thể, làm mạnh gan, diệt tế bào ung thư; acid ganodermic chống dị ứng, chống viêm.
Ganoderma lucidum (Curtis) P.Karst., 1881
Синонимы
Трутови́к лакиро́ванный, или Ганоде́рма лакированная (также возможны названия Линчжи или Рейши) (лат. Ganoderma lucidum) — гриб рода Ганодерма (Ganoderma), в настоящее время включаемого в семейство Polyporaceae.
В Китае и Корее гриб известен как «лин-чжи» (Гриб/трава бессмертия), в Японии этот гриб наиболее известен под именами «рэйси» (гриб духовной силы) и «маннэнтакэ» (десятитысячелетний гриб). В России препараты из этого гриба (настойки, экстракты, сухие экстракты в капсулах) встречаются и продаются под названием «линьчжи», «линчи» и «рейши».
Плодовые тела однолетние, изредка 2—3 летние, шляпконожечные. Шляпка (3—8)×(10—25)×(2—3) см, почковидная или почти яйцевидная, плоская. Кожица гладкая, блестящая, неровная, волнистая, разделённая на множество концентрических колец роста, имеющих различные оттенки.
Мякоть очень плотная и деревянистая, охристого цвета, без запаха и вкуса. Гименофор трубчатый с мелкими и округлыми порами по 4—5 на 1 мм². Трубочки короткие, охряные.
Ножка 5—25 см в высоту, 1—3 см в диаметре, боковая, длинная, цилиндрическая, неровная и очень плотная.
Споровый порошок коричневый.
Цвет шляпки варьирует от красноватого до буро-фиолетового, или (иногда), чёрного с желтоватым оттенком и хорошо видимыми кольцами роста. Мякоть сначала губчатая, потом деревянистая. Поры сначала беловатые, с возрастом желтеют и буреют.
Гриб имеет несколько разновидностей; кроме того его внешний вид и состав, а также терапевтические свойства могут меняться в зависимости от субстрата.
Трутовик лакированный — сапрофит, разрушитель древесины (вызывает белую гниль). Встречается почти во всех странах света у основания ослабленных и погибающих деревьев, а также на мертвой древесине лиственных пород, очень редко на древесине хвойных. Изредка трутовик лакированный встречается на живых деревьях, однако чаще плодовые тела обнаруживают на пнях, недалеко от поверхности почвы. Иногда плодовые тела, выросшие на погруженных в землю корнях деревьев, можно найти непосредственно на почве. Во время роста гриб может вбирать в шляпку веточки, листья и прочий сор. В России трутовик лакированный распространен по преимуществу в южных районах, в Ставропольском и Краснодарском краях, на Северном Кавказе. В умеренных широтах встречается реже, чем в субтропиках. Однако в последнее время широко распространился на Алтае, в местах ведения хищнических вырубок.[источник не указан 1082 дня]
Сезон: с июля до поздней осени.
Отсутствуют, так как среди трутовиков это единственный вид, имеющий ножку.
Культивирование Ganoderma lucidum проводят исключительно для медицинских целей. Сырьём для получения биологически активных веществ традиционно служат плодовые тела, значительно реже вегетативный мицелий этого гриба. Плодовые тела получают по экстенсивной и интенсивной технологиям. Вегетативный мицелий Ganoderma lucidum получают методом погруженного культивирования.
Ганодерму высоко ценят и культивируют в странах Юго-Восточной Азии.
Гриб Ganoderma lucidum один из известных базидиальных грибов, используемый в лечебных целях более двух тысяч лет народами Юго-восточной Азии. Линьчжи упоминается во многих древних китайских медицинских книгах: «Травник Шэнь Нуна» (Шень Нунь Бень Цао Цинь) «Компендиум лекарственных веществ» и др. Монография (Бэнь Цао Гань Му) описывает Линьчжи, как «верхнее» лекарство, что означает — самое драгоценное, подаренное небесами средство от болезней. Также в книгах подробно описывались характеристики, методы применения и лечебные действия Линьчжи: "…запах не резкий, вкус слегка горький, предназначен для устранения переполнения в груди, увеличения ци (энергии) сердца, питания средней части тела, укрепления памяти. Лекарства на основе Линьчжи расширяют коронарную артерию сердца, обогащают кровь кислородом, устраняют ишемическую болезнь сердца (ИБС), предотвращают инфаркт миокарда, нормализуют сердечную деятельность. Его применяли при разнообразных заболеваниях, в том числе бронхиальной астме, неврастении, гастрите, болезнях печени. В Китае этот гриб активно используют при лечении всех видов аллергии[1].
Интенсивные исследования Ganoderma lucidum в течение последних десятилетий показали, что биологически активные вещества, выделенные из этого гриба, оказывают иммуномодулирующее, противоопухолевое, противовирусное, антибиотическое, гиполипидемическое, гипогликемическое, гепатопротекторное, генопротекторное, противовоспалительное, противоаллергенное, антиоксидантное действие, способны регулировать работу сердечно-сосудистой, дыхательной и нервной систем.
Плодовые тела и мицелий Ganoderma lucidum содержат углеводы (восстанавливающие сахара и полисахариды), аминокислоты, пептиды, белки, тритерпены, включая стероиды, липиды, алкалоиды, гликозиды, летучие эфирные масла, витамины, микроэлементы, такие как магний, марганец, молибден, кальций, цинк, калий, натрий, железо, медь, сера, германий. Германий, содержащийся в высоких концентрациях в плодовых телах Ganoderma lucidum, находится в составе органического соединения карбоксиэтил-германий-сесквиоксид.
Наиболее важными биологически активными соединениями, выделенными из этого гриба, являются полисахариды и тритерпены. Практически все профилактические и терапевтические эффекты, известные у трутовика лакированного, обнаружены именно у этих двух групп соединений.
Трутови́к лакиро́ванный, или Ганоде́рма лакированная (также возможны названия Линчжи или Рейши) (лат. Ganoderma lucidum) — гриб рода Ганодерма (Ganoderma), в настоящее время включаемого в семейство Polyporaceae.
赤芝（學名：Ganoderma lucidum），是靈芝屬下的一個種。
在《神农本草经》中将灵芝依色泽的不同划分成赤芝、黄芝、白芝、青芝、黑芝、紫芝六种。而现代常见的只有赤芝和紫芝两种，其它以野生为主。
灵芝在中国文化中的地位甚至超越了其在医药上的地位，影响了宗教、医药学、文学、建筑学、戏曲艺术等诸多学科。据《山海经》中记载传说灵芝是炎帝之幼女“瑶姬”的精灵转化为“瑶草”即灵芝。而民间传说的《白蛇传》中白素贞盗南极仙翁的灵芝救许仙还阳的故事。灵芝同样也大量出现在中国古代小说等文学作品中。灵芝菌盖表面有一轮轮云状环纹，被称为“瑞征”或“庆云”，被古人看做是吉祥的图案，古代建筑的柱头、檐下等处都绘有这种庆云图。天安门前的华表上也刻有这种庆云图。“玉如意”的头部也是这种庆云图。
在中国大陆民众普遍相信，灵芝具有极好的保健作用，甚至能够辅助治疗癌症。市场上有很多以灵芝为原料的保健食品。
霊芝（レイシ、Ganoderma lucidum (Leyss. ex. Fr.) Karst）はマンネンタケ科の一年生のキノコで、形態は系統により様々に変化する。肉質はコルク質様で表面はニスがかけられた様な光沢がある。別名万年茸（マンネンタケ）、霊芝草（れいしそう）。
霊芝は一般的にマンネンタケ科の万年茸（マンネンタケ）を指し、他に門出茸、仙草、吉祥茸、霊芝草、赤芝などの呼称で呼ばれている。古名には、三秀[1]、芝[2]がある。色の異なる紫芝、黒芝、青芝、白芝、黄芝もあるが、紫芝は近縁種のGanoderma japonicum (Fr.) Lloyd とされ、他の4色は2種のいずれかに属することが多い。成長し乾燥させたものを霊芝として用いるが、子実体は木質で直接の食用には適さず、適当な大きさに切り、熱水で煎じて抽出液を服用する他、薬用酒とする。後漢時代（25-220）にまとめられた『神農本草経』に命を養う延命の霊薬として記載されて以来、中国ではさまざまな目的で薬用に用いられてきた。日本でも民間で同様に用いられてきたが、伝統的な漢方には霊芝を含む処方は無い。子実体はさまざまな多糖類（β-グルカンなど）やテルペノイドを含む。他のきのこのβ-グルカン同様、抗腫瘍作用の報告は多いが、ほとんどは試験管や動物実験で、ヒトでの臨床報告は限られている。
シイタケ等のスポンジ質なキノコでは子実体は膨張するように成長（肥大）するため、周囲の木などの異物を取り込んで成長することはなく、異物を避けて肥大していくが、本種やサルノコシカケの様にリグニンやセルロースを多く含み成長後にコルク質で樹木の様に硬化する種類のキノコでは、原基形成の時点では担子胞子の元は形成されておらず、成長点が先端或いは辺縁部に有るため、周囲にある木などの異物を取り込んで成長する事がある。
今日では栽培法が確立されており、民間薬あるいは健康食品としてさまざまな目的に用いられる。飾り物としても利用されてきた。古代中国では霊芝の効能が特に誇大に信じられ、発見者はこれを採取して皇帝に献上することが義務付けられていた。また、官吏などへの賄賂としても使われてきたという。傘の形成されていない子実体が珍重されている場合もあるが、単純に成長途中の個体を採集しているだけで、自然界においては珍しいものではない。なお本種は堅くて噛みきれないため、直接の食用には適さない。
『神農本草経』では上品に分類され、無毒で長期連用でき、命を養うとされている。これまでの臨床報告でも、適切に経口で摂取するなら安全性は高いことが示唆されているが、3-6ヶ月の長期間服用により、めまい、口・喉の渇き、鼻水、鼻血、かゆみ、胃のむかつき、血便などの副作用が報告されている[3]。妊娠中、授乳中の安全性については十分なデータがないので使用を避けることが推奨される[3]。
マウスによる動物実験では、
レイシの浸出液投与：マウス経口22 g/kg、マウス腹腔内38.3±1.04 g/kg [3]。
霊芝は抗血液凝固作用をもつので、理論的には抗血小板・抗血液凝固作用のあるハーブや医薬品を用いている人では出血傾向が高まることがある。血圧低下作用のあるハーブや医薬品とともに用いると、その作用を強め低血圧を引き起こすことがある[3]。
β-D-グルカンなどの多糖類、ガノデリン酸などのトリテルペン類[4]。
「免疫力を高める」「高血圧・低血圧を改善する」「ガンを予防および抑制」など様々な効能を謳った健康補助食品が販売されているがヒトでの有効性については信頼性のおける十分なデータが見当たらない[3]。しかし、中国や日本では霊芝には幅広い薬能があるものと信じられ、さまざまな目的に用いられてきた。その効能を裏付けようとさまざまな基礎研究が世界で行われており、培養細胞や実験動物を用いた研究では抗癌作用、免疫賦活作用、血小板抗凝固作用などが報告されている[要出典]。
日本においては臨床試験は進んでいないが、中国では各種の霊芝製剤が作られており、認証を得るためにもヒトへの臨床試験が行われ、効果が確認されている。たとえば、不眠に対しては、顆粒剤を4週間服用させたところ、96％に改善効果が見られ、これにともなって食欲、記憶の向上や疲労感、動悸、軟便などの軽減がみられた[5]。神経衰弱に対しては、錠剤を2週間服用させたところ、88％に改善効果がみられた[6]。慢性気管支炎に対しては、1～2週間の服用で咳、痰の改善がみられ、特に喘息には大きな改善効果がみられた[7]。また、霊芝内服液をマウスに与えてCoγ放射線治療の副作用低減効果を調べた研究[8]では、五色霊芝内服液を服用させたグループでは、対照グループに見られた脱毛や死亡がなく、脾臓リンパ球転化とインターロイキン-2分泌促進作用が認められ、白血球の減少も少なく、かつ回復も早かったとの報告がある。
広葉樹のクヌギ、コナラ等を使用し「原木栽培」と「菌床栽培」が行われる。原木栽培の場合、「殺菌」を行う場合と「非殺菌」の場合があり、天然環境または空調管理されたで、天然の周期にあわせ収穫が行われる。 菌床栽培の場合、「瓶」または「袋」、「平箱」に菌床を詰めて行う。殺菌、接種後、空調管理した施設で約2ヶ月培養した後、小砂利や鹿沼土を菌床面に覆土し子実体の発生を促す。時に、空調管理を行わず、自然にまかせる方法もある。
中国では主に赤芝が人工栽培されており、流通しているもののほとんどはすでに人工栽培となっている。信州、恵州、南韓、泰山1号、大別山霊芝などの品種があり、南韓は発育が早く、年に3回収穫できるため、普及している。中国では子実体の発生温度を24～30℃とし、発生後の温度が20℃以下や33℃以上になると硬化したり死亡したりするとしている[10]。湿度は85～90％が適し、高すぎるとカビが発生する。菌糸体の生育に光は不要であるが、子実体は十分な光がないと分化せず、奇形となる。中国では、クヌギの葉、大豆の茎、クワの枝、トウモロコシコブミールなどを炭素、窒素源として培養されている。
なお、この種の原木栽培に使用された原木はスポンジ状に柔らかくなるため、柔らかい朽木への産卵を好むクワガタムシの採卵に向く。業界では「霊芝材」などと呼ばれ市販されている。
霊芝（レイシ、Ganoderma lucidum (Leyss. ex. Fr.) Karst）はマンネンタケ科の一年生のキノコで、形態は系統により様々に変化する。肉質はコルク質様で表面はニスがかけられた様な光沢がある。別名万年茸（マンネンタケ）、霊芝草（れいしそう）。
영지(문화어: 령지, 靈芝) 또는 영지버섯(靈芝--)으로도 불리는 불로초(不老草, 학명: Ganoderma lucidum (Leyss. ex. Fr) Karst)는 담자균강 구멍장이버섯목 불로초과에 속하는 1년생 버섯으로 모양은 계통에 따라 다양하게 변화한다. 육질은 코르크 질 같고 표면은 니스를 칠한 것 같은 광택이 있다. 별명은 만년 버섯, 영지초 등이 있다. 이외에, 근친종이나 단지 영묘한 효험을 가지는 다른 버섯을 가리켜 말하는 경우도 있다.
불로초는 일반적으로 구멍장이버섯과의 불로초를 가리켜, 그 밖에 선초(仙草), 길상버섯(吉祥茸), 영지(靈芝), 적지(赤芝) 등의 호칭으로 불리고 있다. 색에 따라서 자지(紫芝), 흑지(黑芝), 청지(靑芝), 백지(白芝), 황지(黃芝)가 있지만, 자지는 근친종으로 Ganoderma japonicum (Fr.) Lloyd로 여겨지며, 다른 네 가지 색의 불로초는 두 가지 중 하나에 속하는 경우가 많다. 성장해 건조시킨 것을 불로초로 이용하지만, 자실체는 나무의 성질로 직접적인 식용에는 적합하지 않고, 적당한 크기로 잘라, 뜨거운 물로 달여 추출액을 복용하는 것 외, 약주로 술을 담는다. 후한 시대(25-220)에 정리한 《신농본초경》에 생명을 양생하는 영약으로 기록된 이후 중국에서는 다양한 목적으로 약용으로 이용되어 왔다. 자실체는 다양한 다당류(β-글루칸)나 테르페노이드를 포함한다. 다른 버섯의 β-클루칸뿐만 아니라 항암 작용의 보고는 많지만, 대부분은 시험관이나 동물 실험으로, 사람으로의 임상 보고는 한정되어 있다.
오늘 재배법이 확립되어 있어 장식물에서부터 민간약 또는 건강식품 등 다양한 용도로 사용된다. 고대 중국에서는 불로초의 효능을 과장하여, 발견자는 이것을 채취하여 황제에게 헌상하는 것이 의무화되어 있었다. 또한 관리 등에 대한 뇌물로 사용되고 왔다고 한다. 또한 본 종은 단단하고 씹을 수 없기 때문에 직접 식용에는 적합하지 않다. 한의학, 한약 등에서 주로 다룬다.
칼슘과 칼륨 등 무기질이 풍부하고 불포화지방산이 많이 함유되어 있어 성인병을 예방해준다. 가래 제거, 천식 완화 등 호흡기 계통 질환에 효과가 있으며, 암의 성장을 억제하고 혈관 내 콜레스테롤 함량을 낮춰주고 혈압을 내려주는 효능이 있다.[1]
불로초는 갓 표면의 무늬가 선명한 것과 갓 뒤면의 색깔이 밝은 것을 골라야 하며, 벌레 먹은 것은 피해야 한다.
영지(문화어: 령지, 靈芝) 또는 영지버섯(靈芝--)으로도 불리는 불로초(不老草, 학명: Ganoderma lucidum (Leyss. ex. Fr) Karst)는 담자균강 구멍장이버섯목 불로초과에 속하는 1년생 버섯으로 모양은 계통에 따라 다양하게 변화한다. 육질은 코르크 질 같고 표면은 니스를 칠한 것 같은 광택이 있다. 별명은 만년 버섯, 영지초 등이 있다. 이외에, 근친종이나 단지 영묘한 효험을 가지는 다른 버섯을 가리켜 말하는 경우도 있다.
-hymenophore.jpg)
