nomes no trilho de navegação
Eggs are laid in small pools and hatch within a time period of 19 to 50 days. The larvae remain in the pond until they turn into adults at 2.5 to 5 months of age. Sometimes, adult tiger salamanders remain in the aquatic larval form for their entire lives.
Development - Life Cycle: metamorphosis
Populations in the southeastern U.S. have been affected by deforestation and loss of wetland habitats and appear to be declining in many areas. According to studies in the Colorado Rockies done by Harte and Hoffman, acid rain may be responsible for this. Other studies indicate that it might not have anything to do with it (Petranka 1998). Other threats for these salamanders are being hit by cars and polluting of their ponds and habitats.
US Federal List: no special status
CITES: no special status
State of Michigan List: no special status
IUCN Red List of Threatened Species: least concern
The larvae are sometimes considered a nuisance in fish hatcheries. Large larvae will feed on very small fish, but their main effect might be to act as competitors with the fish. As the fish grow larger they can turn the tables and feed on the salamander larvae.
In some places Ambystoma tigrinum are captured and sold for fish bait (Harding 1997).
They are efficient predators in their aqautic and subterranean environment, and their prey includes some insect pests.
The tiger salamander's food source consists of worms, snails, insects, and slugs in the wild; while captive specimens rely on smaller salamanders, frogs, newborn mice, and baby snakes. Tiger salamanders in the wild also tend to eat the same thing as captives, if opportunity presents itself (Indviviglio 1997). The larvae begin feeding on small crustaceans and insect larvae and once grown, they will feast on tadpoles and smaller salamander larvae and even small fish (Harding 1997).
This mole salamander is the largest land dwelling salamander in North America. It also has the greatest range of any other North American salamander, spreading in range from southeastern Alaska east to the southern part of Labrador, and south throughout all of the United States down to the southern edge of the Mexican Plateau (Indiviglio 1997).
Biogeographic Regions: nearctic (Native )
Fully metamorphosed adults lead a terrestrial existance and, depending upon where in the country they are found, some may inhabit forests, grasslands, or marshy areas (Petranka 1998). Tiger salamanders are less dependent on the forest than most other Ambystomids. One general requirement seems to be soil in which they are able to burrow or in which the burrow of other species of other animals might be utilized (Petranka1998). While they are well suited for terrestrial existence in terms of their skin consistency and thickness, they do need to be able to burrow underground in order to seek the proper humidity levels. Another requirement is that they live close enough for permanent access to ponds and othe small waters for their breeding. During dry periods, large numbers of tiger salamanders have been found lying in piles beneath suitable cover or underground (Indiviglio 1997).
Terrestrial Biomes: forest
Aquatic adult tiger salamanders live up to 25 years in captivity. Normal adults have reached ages of 16 years.
Range lifespan
Status: captivity: 25 (high) years.
Average lifespan
Status: captivity: 25.0 years.
Average lifespan
Status: captivity: 10.3 years.
Adult Length 17-33 cm.
The adult tiger salamander is a thick-bodied creature generally with yellow blotches or spots against a black background. Once in a while there will be one with blotches that are tan or olive green in color. The spots or blotches are never in any set shape, size or position. Actually you may even be able to tell its origin by the color and pattern of the background and/or spots (Indiviglio 1997). A. tigrinum has a rather large head and a broad rounded snout. Their eyes are round. The belly is usually yellowish or olive with invading dark pigment. It has about 12-13 coastal grooves (Harding 1997). Males tend to be proportionally longer, with a more compressed tail and longer stalkier hind legs than the females. During the breeding season the males have a swollen vent area. The larvae have a yellowish green or olive body with the dark blotches and a stripe along each side. They also have a whitish belly. As they grow, specimens tend to be grayish or greenish in color, and within a few weeks they start to show yellow or tan spots and gradually merge into the patterns of the adult bodies (Harding 1997).
Other Physical Features: ectothermic ; heterothermic ; bilateral symmetry
Average mass: 9.402 g.
Average basal metabolic rate: 0.00196 W.
Tiger salamanders are eaten by badgers, snakes, bobcats, and owls. Larvae are eaten by aquatic insects, the larvae of other salamanders, and snakes.
Ambystoma tigrinum migrates to the breeding ponds in late winter or early spring, usually after a warm rain that thaws out the ground's surface. Males tend to arrive earlier than the females, probably due to the fact that they live closer to the ponds during the winter months. Courtship happens during the night where the males nudge and bump other salamanders. Upon coming across a female, the male will nudge her with his snout to get her away from the other males (Harding 1997). Once away from the other males, the male walks under the females chin, leading her forward and then she nudges his tail and vent area. This behavior stimulates the male to deposit a spermatophore. The female moves her body so that the spermatophore contacts her vent, thus allowing her to take sperm into her cloaca. This behavioral movement continues and produces more spermatophores. The competition for breeding is great in this species and sometimes other males may interupt the courting pairs and replaces the spermatophores with its own. The laying of eggs occurs a night, usually 24-48 hours after the courtship and insemination. They lay the eggs and attach them with twigs, grass stems and leaves that have decayed on the bottom floor of the pond. Each mass can obtain up to 100 eggs (Harding 1997). When large enough, the masses can resemble that of a spotted salamander but the mass of a tiger salamander is less firm and is very fragile if handled. Each female produces anything from 100 to 1000 eggs per season (Harding 1997).
Key Reproductive Features: seasonal breeding ; gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate); sexual ; fertilization (Internal ); oviparous
Average time to hatching: 28 days.
Average number of offspring: 37.
Average age at sexual or reproductive maturity (male)
Sex: male: 1460 days.
Average age at sexual or reproductive maturity (female)
Sex: female: 1460 days.
Ar sourd-tigr (Ambystoma tigrinum) a zo un divelfenneg lostek hag a vev e Stadoù-Unanet Amerika, Kanada ha Mec'hiko.
La salamandra tigrada (Ambystoma tigrinum) és una espècie d'amfibi urodel pertanyent al gènere Ambystoma. També coneguda com la salamandra tigre de l'est.
Der Tigersalamander (Ambystoma tigrinum), genauer: Östlicher Tigersalamander oder Östlicher Tiger-Querzahnmolch, ist ein Vertreter aus der Familie der Querzahnmolche (Ambystomatidae) innerhalb der Schwanzlurche. Mit einer Körperlänge von deutlich über 30 Zentimetern ist er der größte landlebende Salamander.
Der Tigersalamander erreicht als Landform eine Körperlänge von 20 bis über 35 Zentimetern; neotene Wasserformen können sogar bis zu etwa 38 Zentimeter lang werden. Er hat einen massigen, plumpen Körper und einen sehr breiten Kopf mit kleinen Augen. Seine Färbung variiert sehr stark; die Grundfarbe ist dabei braun, olivgrün oder schwarz. Meistens besitzt er eine aus Flecken und Streifen bestehende Zeichnung mit gelben und beigen Farbtönen. Die Bauchunterseite ist gelblich oder olivgrün gefärbt. Innerhalb der Art gibt es auch ausgewachsene und geschlechtsreife Tiere, die wie ihre Larven ständig im Wasser leben und ihre Kiemen nicht verloren haben (vergleiche: Neotenie). Dieses Phänomen ist bei einem engeren Verwandten, dem Axolotl, sogar der Regelfall.
Zu finden ist der Tigersalamander in großen Teilen Nordamerikas und kommt gebietsweise noch recht häufig vor. Dabei erstreckt sich sein Verbreitungsgebiet von Süd-Kanada über einen Großteil der USA bis nach Mexiko. In den Appalachen, den Rocky Mountains und in New England fehlt er allerdings. Als Lebensraum nutzt der Salamander Wiesen, schattige Wälder und Canyons sowie Quellbereiche von Gewässern.
Die Art ernährt sich von Regenwürmern, verschiedenen Insekten, kleinen Mäusen und anderen Amphibien. Fressfeinde sind verschiedene Vögel, Schlangen, Katzen und Füchse. Die meiste Zeit des Tages verstecken sich die Salamander, während sie nachts aktiv sind. Ausgewachsene Tigersalamander leben bis zu 25 Jahre.
Nach starken Regenfällen im März bis Juni (Norden) oder Juli bis August (Südwesten) legen die Weibchen ihre Eier in kleine Teiche, fischfreie Tümpel und kleine Wasserläufe. Zuvor findet die Paarung statt, bei der sich die beiden Partner im Wasser umkreisen und sich gegenseitig anstoßen. Schließlich folgt das Weibchen dem Männchen und nimmt dessen Spermatophore mit der Kloake auf, sobald dieses Samenpaket auf dem Grund abgesetzt wurde. Etwa drei Tage nach der Paarung erfolgt die Eiablage. Die Eier (einige hundert bis mehrere tausend pro Weibchen) werden an Unterwasserpflanzen geheftet. Aus ihnen schlüpfen die Larven – bei A. tigrinum je nach Wassertemperatur nach etwa 19 bis 50 Tagen. Die aquatile Entwicklung der Larven bis zur Metamorphose dauert mindestens weitere zehn Wochen.
Bei der Art Tigersalamander hat es in jüngerer Zeit systematische Veränderungen gegeben, indem die bisherige Unterart A. tigrinum tigrinum nun als separate Art (Östlicher) Tigersalamander (A. tigrinum) behandelt wird, während die übrigen früheren Unterarten unter der Spezies Westlicher Tigersalamander (A. mavortium, mit fünf Unterarten) zusammengefasst werden.
Der Tigersalamander (Ambystoma tigrinum), genauer: Östlicher Tigersalamander oder Östlicher Tiger-Querzahnmolch, ist ein Vertreter aus der Familie der Querzahnmolche (Ambystomatidae) innerhalb der Schwanzlurche. Mit einer Körperlänge von deutlich über 30 Zentimetern ist er der größte landlebende Salamander.
The tiger salamander (Ambystoma tigrinum) is a species of mole salamander[2] and one of the largest terrestrial salamanders in North America.[3]
_(cropped).jpg)
These salamanders usually grow to a length of 6–8 in (15–20 cm) with a lifespan of around 12–15 years.[4] They are characterized by having markings varying in color on the back of their head, body, and tail.[5] The coloring of these spots range from brownish yellow to greenish yellow, while the rest of their back is black or dark brown.[3] They have short snouts, thick necks, strong legs, and lengthy tails.[6] Tiger salamanders are a sexually dimorphic species, as the males are larger in body size, as well as have longer and higher tails than females.[7] Their diet consists largely of small insects, snails, slugs, frogs, and worms, although it is not rare for an adult to turn cannibalistic and consume its own kind.[5][8] Cannibalism in these salamanders can almost always be traced back to a large volume of competing predators and lack of prey in the area.[9] If the opportunity presents itself, tiger salamanders will even feed on other smaller salamander species, lizards, snakelets (baby snakes), and newborn mice.[8][10]
Illinois citizens voted for the eastern tiger salamander as state amphibian in 2004, and the legislature enacted it in 2005.[11]
Tiger salamanders habitats range from woodlands crowded with conifer and deciduous trees to grassy open fields.[3] These amphibians are secretive creatures who spend most of their lives underground in burrows, making them difficult to spot.[4] One significant requirement these salamanders need to thrive is loose soil for burrowing.[12] Tiger salamanders are almost entirely terrestrial as adults, and usually only return to the water to breed. The ideal breeding condition for tiger salamanders ranges from wetlands, such as cattle ponds and vernal pools, to flooded swamps.[5] The colonization of wetlands by tiger salamanders has been postively related to the area of the wetlands.[13] This species is most commonly found on the Atlantic coast from New York down to Florida.[14] They are known, however, to be the widest ranging species of salamander in North America and have been found in smaller populations from coast to coast.[6] Ambystoma tigrinum populations occurring in northern and eastern regions of the United States are thought to be native populations as evidence from a study uncovered the species in these regions seem to be from relict populations. The species which occur on the west coast of the United States are not necessarily native occurring to the region and occur as a result of introduction for sport fishing bait, which has resulted in hybridization.[15] Though tiger salamanders are not indicators of an ecosystem, they are good indicators of a healthy environment because they need good moist soil to burrow in. But pond disturbance, invasive fish, and road construction threaten the annual population.[16]
Like all ambystomatids, they are extremely loyal to their birthplaces, and will travel long distances to reach them. Some research has shown that females will travel farther than males.[17] However, a single tiger salamander has only a 50% chance of breeding more than once in its lifetime. In a study conducted in South Carolina, breeding migrations of adult tiger salamanders began in late October or November for males and November through February for females.[18] The tiger salamander's ideal breeding period is somewhere between the late winter and early spring, once the ground is warm enough and the water is thawed.[12] Males nudge a willing female to initiate mating, and then deposit a spermatophore on the lake bottom. Some males known as sneaker males will mimic female behavior in order to trick females in taking their spermatophore without alerting the male rival.[19] There appears to be no relation between size and mating success.[20] However, females prefer mates with longer tails over mates with shorter tails.[7] About 48 hours after insemination, the female is ready to deposit her eggs in the breeding pool.[12] One female can lay up to 25–30 eggs per egg mass. She carefully attaches the eggs to secure twigs, grass, and leaves at the bottom of the pool to ensure her eggs safety.[21] In about 12–15 days time, the eggs will be fully hatched and ready to mature in the pool.[21] It takes a tiger salamander approximately three months to reach full maturity and leave the breeding pool.[21] Large-scale captive breeding of tiger salamanders has not been accomplished, for unknown reasons.
The larva is entirely aquatic, and is characterized by large external gills[22][23] and a prominent caudal fin that originates just behind the head, similar to the Mexican axolotl. Limbs are fully developed within a short time of hatching. Some larvae, especially in seasonal pools and in the north, may metamorphose as soon as feasible. These are known as small morph adults. Other larvae, especially in ancestral pools and warmer climates, may not metamorphose until fully adult size. These large larvae are usually known as 'waterdogs',[24] and are used extensively in the fishing bait and pet trades. Some populations may not metamorphose at all, and become sexually mature while in their larval form. These are the neotenes, and are particularly common where terrestrial conditions are poor.
Although immune themselves, tiger salamanders transmit Batrachochytrium dendrobatidis, which is a major worldwide threat to most frog species by causing the disease chytridiomycosis.[25] Tiger salamanders also carry ranaviruses, which infect reptiles, amphibians, and fish. Using tiger salamander larvae as fishing bait appears to be a major source of exposure and transport to wild populations. One of these ranaviruses is even named the Ambystoma tigrinum virus (ATV). This ranavirus only transmits to other salamanders and was not found in fish or other amphibians.[26] Severe mortality of tiger salamander larvae sometimes occurs from recurring ranavirus infections.
The California tiger salamander (Ambystoma californiense)[27] (listed at Vulnerable), the barred tiger salamander (A. mavortium), and the plateau tiger salamander (A. velasci) were all once considered subspecies of A. tigrinum, but are now considered separate species. Genetic studies made it necessary to break up the original A. tigrinum population, though some hybridization between groups occurs.
The California tiger salamander is now federally listed as an endangered species mostly due to habitat loss; however, very few studies have been performed on this species.[28]
The axolotl is also a relative of the tiger salamander.[29][30] Axolotls live in a paedomorphic state, retaining most characteristics of their larval stage for their entire lifespans. While they never metamorphose under natural conditions, metamorphosis can be induced in them, resulting in a form very similar to the plateau tiger salamander. This is not, however, their natural condition, and dramatically shortens their lifespan.
The tiger salamander (Ambystoma tigrinum) is a species of mole salamander and one of the largest terrestrial salamanders in North America.
La salamandra tigre (Ambystoma tigrinum) es una especie de anfibio caudado de la familia Ambystomatidae, también conocida como salamandra tigre del este.
Las salamandras tigre son grandes, con longitudes de 15-21 centímetros, pudiendo alcanzar incluso 33 cm, particularmente individuos neotenios. Las salamandras adultas normalmente tienen manchas grises, verdes o negras, con ojos grandes. Tienen bocas pequeñas, cuellos gruesos, piernas robustas y colas largas. Su dieta consiste principalmente de insectos y gusanos, pero no es raro para un adulto consumir ratones o ranas pequeñas.
Las salamandras tigre adultas con frecuencia viven en madrigueras. Son completamente terrestres de adultas y solo regresan al agua para reproducirse. Como todos los ambystomatidos son extremadamente leales a su lugar de nacimiento, y viajan grandes distancias para volver ahí. Sin embargo las salamandras tigre solo tienen un 50% de probabilidad de reproducirse más de una vez en su vida. Los machos empujan ligeramente a la hembra para iniciar el apareamiento, después depositan un espermatóforo en el fondo del lago. La hembra recoge el paquete y deposita los ya fertilizados huevos en vegetación.
Las larvas son enteramente acuáticas y se caracterizan por sus grandes branquias externas y una prominente aleta caudal que se origina justo atrás de la cabeza. Las extremidades están completamente desarrolladas al poco tiempo de haber nacido. Las larvas se dividen en dos grupos: canibalísticas y no canibalísticas. Alta concentración de larvas hace que se active el fenotipo Caníbal, que tiene una cabeza más grande de lo normal. Algunas larvas, en lagunas de estación y en regiones norteñas, sufrirán una metamorfosis lo más pronto posible. Otras larvas, especialmente en lagunas ancestrales y climas cálidos no sufrirán una metamorfosis hasta que hayan alcanzado su tamaño adulto. Estas larvas de gran tamaño se les conoce como perros de agua, y se les usa extensamente como anzuelo de pesca o como mascotas. Algunas poblaciones incluso no sufren una metamorfosis, y alcanzan la madurez sexual en forma de larva. A estas larvas se les conoce como neotenios y son comunes en lugares donde las condiciones terrestres son malas.
Mientras se mantienen comunes localmente en muchas regiones, los números de salamandras tigre han decaído al compararse con niveles históricos. Una de las más grandes amenazas que enfrenta la salamandra tigre es la destrucción o alteración de su hábitat. Como esta salamandra tiende a reproducirse en pantanos semipermanentes, las larvas de salamandra tigre experimentan descensos en masa en asociación a un pantano secándose. La introducción de peces puede reducir y en algunos casos eliminar, poblaciones enteras de salamandra tigre ya que la salamandra tigre requiere un hábitat en que estén en la cima de la cadena alimenticia. La deforestación y la lluvia ácida también son problemas que afectan a las salamandras tigre. Las salamandras tigre evitan aguas con pH bajo. Con un pH de 4,2, el 50% de los embriones de salamandra tigre morirían; además, con en pH bajo crecerían más lentamente y tendrían períodos larvales más extendidos. Todos estos problemas han aquejado a las poblaciones de salamandras tigre. Sin embargo estas salamandras están enlistadas como amenazadas en Nueva York, Maryland, Nueva Jersey y Delaware, protegidas en Arizona y de preocupación especial tanto en Carolina del Norte como en Carolina del Sur.
La salamandra tigre de California (Ambystoma californiense), la salamandra tigre barrada (Ambystoma mavortium) y la salamandra tigre mexicana (Ambystoma velasci) fueron descritas como subespecies de A. tigrinum, pero ahora son consideradas especies separadas. Se requirieron estudios genéticos para dividir la población original de A. tigrinum, aunque cabe resaltar que existe algo de hibridación entre estos grupos.
La salamandra tigre (Ambystoma tigrinum) es una especie de anfibio caudado de la familia Ambystomatidae, también conocida como salamandra tigre del este.
Ambystoma tigrinum Ambystoma generoko animalia da. Anfibioen barruko Ambystomatidae familian sailkatuta dago, Caudata ordenan.
Ambystoma tigrinum Ambystoma generoko animalia da. Anfibioen barruko Ambystomatidae familian sailkatuta dago, Caudata ordenan.
Tiikerisalamanteri (Ambystoma tigrinum) on Ambystoma-sukuun kuuluva pyrstösammakkolaji. Se liikkuu öisin. Normaalia suuremmat yksilöt saattavat tappaa pienempiä yksilöitä. Laji jaettiin aiemmin kuuteen alalajiin. Niistä viisi luetaan nykyään kuuluvaksi toiseen lajiin Ambystoma mavortium, jolloin tiikerisalamanterista jää jäljelle vain aiemmin alalajina pidetty idäntiikerisalamanteri (A. t. tigrinum).[3]
Tiikerisalamanterin pääväri on musta tai ruskea ja siinä on keltaisesta oliivinvihreän vaihtelevia pilkkuja tai läikkiä. Kuviot vaihtelevat suuresti populaatioiden välillä.[4] Pää on suuri ja silmät ovat pienet.
Tiikerisalamanteria tavataan New Yorkista itärannikkoa pitkin etelässä Floridaan ja lännessä Nebraskaan, Kansasiin ja Etelä-Texasiin. Sitä ei elä Appalakeilla.[4] Sitä esiintyy aavikolla, ruohostomailla ja myös metsissä.
Koiraan siittiöt sijaitsevat siittiökotelossa, jonka avulla se siirtää ne parittelun aikana naaraaseen. Naaras munii keväällä veteen, paikkaan, missä on oksia tai ruohoa. Toukat saattavat talvehtia vedessä.[5]
Tiikerisalamanteri syö selkärangattomia ja pieniä selkärankaisia eläimiä.[6]
Tiikerisalamanteri (Ambystoma tigrinum) on Ambystoma-sukuun kuuluva pyrstösammakkolaji. Se liikkuu öisin. Normaalia suuremmat yksilöt saattavat tappaa pienempiä yksilöitä. Laji jaettiin aiemmin kuuteen alalajiin. Niistä viisi luetaan nykyään kuuluvaksi toiseen lajiin Ambystoma mavortium, jolloin tiikerisalamanterista jää jäljelle vain aiemmin alalajina pidetty idäntiikerisalamanteri (A. t. tigrinum).
Ambystoma tigrinum, Salamandre tigrée ou Amblystome tigré, est une espèce d'urodèles de la famille des Ambystomatidae[1].
Cette espèce se rencontre dans le centre-sud du Canada et aux États-Unis[1] jusqu'à 3 600 m d'altitude[2].
L'animal peut faire de 20 à 25 cm, les mâles étant en général plus grands que les femelles. Ils peuvent vivre 20 ans.
On pensait autrefois qu'il s'agissait de la forme adulte, nommée amblystome, de l'Axolotl (Ambystoma mexicanum). Ambystoma tigrinum est un animal offrant une étonnante variété d'apparence. On parle parfois, afin de résoudre les conflits, de « complexe » Ambystoma tigrinum, le terme complexe signifiant ici qu'on est en présence d'un groupe (un complexe) d'espèces et/ou de sous-espèces très proches et totalement ou largement interfécondes.
La néoténie apparaît comme augmentant les capacités de l'animal à s'adapter à des gammes d'environnement plus variés, c'est-à-dire que certains jeunes gardent des caractères physiques considérés comme juvéniles (et donc normalement perdus à l'âge adulte) toute leur vie. Dans leur cas, il s'agit des branchies. Un Ambystoma tigrinum qui n'a pas perdu ses branchies ni acquis de poumons ne peut sortir de l'eau. Il ressemble dès lors à un axolotl brun, de la variété sauvage, et en a le mode de vie. La néoténie semble encouragée par des conditions hors de l'eau défavorables (sécheresse, par exemple). Les animaux néoténiques peuvent se reproduire sans problème.
Les Ambystoma tigrinum sont des animaux essentiellement terrestres, mais qui ont besoin d'une forte humidité. Ils vivent dans les sous-bois, les caves, les terriers. Plutôt nocturnes et partiellement adaptés à la vie souterraine, les Ambystoma tigrinum ne se rendent normalement dans l'eau que pour leur reproduction.
Ambystoma tigrinum, Salamandre tigrée ou Amblystome tigré, est une espèce d'urodèles de la famille des Ambystomatidae.
Ambystoma tigrinum é unha especie de anfibio caudado (ou urodelo) da familia Ambystomatidae.
Son píntegas grandes, con lonxitudes de 15 a 21 cm, podendo acadar ata 33 cm, especialmente no caso de individuos neotenicos. Os adultos normalmente teñen manchas grises, verdes ou negras, con ollos grandes. Teñen bocas pequenas, pescozos grosos, pernas robustas e rabos longos. A súa dieta consiste principalmente en insectos e vermes, pero non é raro que os adultos consuman ratos ou ras pequenas.
Os adultos con frecuencia viven en toqueiras. Son completamente terrestres de adultos e soamente regresan á auga para reproducirse. Como todos os ambistomátidos están extremadamente ligados ao seu lugar de nacemento e viaxan grandes distancias para volver a el. Porén, só teñen un 50% de probabilidades de reproducirse máis dunha vez na vida. Os machos empuxan lixeiramente á femia para iniciar o apareamento, despois depositan un espermatóforo no fondo do lago. A femia recolle o paquete e deposita os ovos xa fertilizados na vexetación.
As larvas son totalmente acuáticas e caracterízanse polas súas grandes branquias externas e unha aleta caudal prominente que se orixina xusto detrás da cabeza. As extremidades están completamente desenvolvidas pouco tempo despois de nacer. As larvas divídense en dous grupos: caníbales e non caníbales. Unha alta concentración de larvas fai que se active o fenotipo Caníbal, que ten unha cabeza máis grande do normal. Algunhas larvas, que se encontran en lagoas de estación e en rexións do norte, sofren a metamorfose o máis cedo posible. Outras larvas, especialmente en lagoas ancestrais e climas cálidos, non sofren a metamorfose ata que alcanzan o seu tamaño adulto. Estas larvas de gran tamaño úsanse como isco para a pesca ou como animal de compañía. Algunhas poboacións mesmo non sofren metamorfose en absoluto e chegan á madurez sexual en forma de larva. Estas larvas denomínanse neoténicas e son comúns en lugares onde as condicións terrestres son malas.
Aínda que son comúns localmente en moitas rexións, a cantidade de exemplares declinou se a comparamos con niveis históricos. Unha das ameazas máis grandes ás que se enfronta a especie é a destrución ou alteración do seu hábitat. Como esta píntega tende a reproducirse en pantanos semipermanentes, as súas larvas experimentan descensos en masa en asociación co desecamento de pantanos. A introdución de peixes pode reducir e nalgúns casos eliminar, poboacións enteiras desta píntega, xa que require un hábitat en que estean no cume da cadea trófica. A deforestación e a chuvia ácida tamén son problemas que as afectan. Evitan as augas con pH baixo. Cun pH de 4,2 o 50% dos seus embrións morren, ademais en pH baixo medran máis lentamente e terían períodos larvarios máis estendidos. Están na lista de especies ameazadas en Nova York, Maryland, Nova Jersey e Delaware, na de especies protexidas en Arizona e na de especies especialmente preocupantes en Carolina do Norte e Carolina do Sur.
Esta especie pode transmitir o fungo Batrachochytrium dendrobatidis, que é unha grande ameaza en todo o mundo para a maioría das especies de ras, causándolles quitridiomicose, aínda que A. tigrinum é inmune a el.[2] Poden portar tamén ranavirus, que infectan réptiles, anfibios e peixes. O uso como isco das larvas desta píntega parece ser unha importante fonte de exposición e transporte destes virus ás poboacións silvestres. Ás veces prodúcense grandes mortandades de larvas de A. tigrinum por causa de infeccións recorrentes de ranavirus.
As epecies californianas Ambystoma californiense[3] e Ambystoma mavortium e a mexicana Ambystoma velasci foron descritas como subespecies de A. tigrinum, mais agora son consideradas especies separadas. Foron necesarios estudos xenéticos para dividir a poboación orixinal de A. tigrinum, aínda que hai que salientar que existe algo de hibridación entre estes grupos.
Ambystoma tigrinum é unha especie de anfibio caudado (ou urodelo) da familia Ambystomatidae.
La salamandra tigre (Ambystoma tigrinum (Green, 1825)) è un anfibio dell'ordine dei Caudati (o Urodeli), diffuso nella fascia temperata del Nord America (esclusa la costa dell'Oceano Pacifico).[2]
Questo urodelo può presentarsi in forma neotenica, simile a quella di base dell'Axolotl.
Soffermandoci sull’aspetto morfologico c’è molto da considerare. La testa discretamente depressa, è sormontata da due piccoli occhi distanti tra loro. La pupilla del diametro di 1 mm circa è nera, e molto piccola, facendolo somigliare ad un “miope” con “monocoli” incorporati. La bocca grande e larga, armata di finissimi “denti” del tutto innocui, porta nel suo interno una lingua estroflessibile, rosea, relativamente catturante, lubrificata da una saliva densa e collosa che perde le sue proprietà “leganti” non appena esposta all’aria. Le zampe sono corte e tozze. Le dita, relativamente corte, sono decorate alle estremità da piccole macchiette nere. Il tronco tozzo è attraversato in senso verticale da 11-14 solchi costali assai evidenti, la colorazione di fondo va dal bruno scuro al nero, con macchie chiare che vanno dal giallo all'ocra a seconda del soggetto.
La salamandra tigre è una grande salamandra che può essere ritrovata in gran parte degli Stati Uniti, nel Canada meridionale e nel Messico settentrionale, nella sierra Madre Occidentale, mentre è assente dalla maggior parte del Grande Bacino, del New England e dei monti Appalachi. Si trova dal livello del mare fino a circa 3,660 m di altitudine nelle montagne rocciose. Vive principalmente nei boschi, in prossimità di stagni o piccoli ruscelli, passa la maggior parte del giorno interrata o nascosta nelle tane, per poi uscire solo durante le sere più umide, da New York verso sud lungo la Florida orientale e ad ovest in Nebraska, Kansas e Texas orientale. Virtualmente, può essere trovata in ogni habitat, a condizione che vi sia un substrato terrestre adatto ad essere scavato ed un vicino corpo d'acqua adatto alla riproduzione. Gli adulti terrestri sono solitamente sotterranei, vivono in cunicoli fatti da essi stessi o in quelli fatti da roditori o altri animali. A New York, gli adulti si sono stabiliti nelle zone boscose, mentre hanno evitato le zone erbose (Madison e Farrand 1998). Nelle più alte Montagne Rocciose, gli adulti metamorfosati comunemente si presentano in stagni durante l'estate.
In Messico è stato osservato che in alcune località questa specie può resistere a condizioni d'inquinamento e ad altri tipi di alterazione del suo habitat. In molti laghi di montagna che in passato erano abitati dalla specie ora se ne trovano pochissimi esemplari, a causa dello stoccaggio delle trote, che consumano e fanno sparire la popolazione larvale.
Popolazioni demograficamente isolate sono suscettibili di estinzione, particolarmente sotto l'influsso di condizioni meteorologiche altamente variabili. Talvolta questa specie viene esportata dal mercato acquariofilo, ma questo allo stato attuale non costituisce un grande pericolo.
Questo ambystoma proviene dall’America settentrionale, dal Canada e dal Messico. Vive in ambienti boschivi, tra le foglie umide del suolo o in tane scavate nel terreno. Potendolo ospitare nei nostri terrari o terracquari, si dovrà fare attenzione alla grandezza della struttura che non dovrà mai essere inferiore agli 80/90 cm di lunghezza, 30/40 cm di larghezza, 50/60 cm di altezza. Anche nel caso di terrario umido (ambiente sicuramente più idoneo per il suo allevamento) sarà opportuno fornire lo stesso, di un discreto quantitativo d’acqua da tenere sempre ben pulita, profonda circa 10 cm, un terzo del terrario, nebulizzando di tanto in tanto l’ambiente circostante. Al’ interno della struttura, non dovremo mai immettere roccia lavica o pietra a superficie ruvida, data la mole del nostro ospite e dato il fatto che è solito agitarsi forsennatamente nel momento in cui è in atto di cibarsi. Ricordiamo che in un qualsiasi ambiente di cattività, ogni piccola ferita potrebbe rivelarsi fatale. Queste salamandre hanno bisogno di temperature fresche, l'uso del riscaldamento: risulterebbe inutile e dannoso. Le temperature ideali diurne si aggirano intorno ai 25 gradi, mentre di notte 15-18 gradi . Queste temperature si devono mantenere tutto l’anno solo se non si vuole tentare la riproduzione. Umidità 80 % circa. Aspettativa di vita: 15 - 20 anni, dimensioni circa 30 cm.
Il dimorfismo sessuale negli esemplari adulti è evidente, i maschi presentano una cloaca più gonfia, mentre le femmine hanno un addome più in carne. La maturità sessuale si raggiunge in media dopo 2-3 anni. Queste salamandre hanno bisogno obbligatoriamente di un periodo di brumazione per 2-3 mesi (da dicembre a febbraio), a temperature decisamente basse, 3-8° gradi. Per raggiungere queste temperature bisogna diminuire gradualmente temperatura,ore di luce,e cibo. In questo periodo non somministreremo cibo ai nostri animali e spegneremo il neon. Sarebbe meglio dividere gli esemplari durante la brumazione, e riunirli solo a primavera, quando le temperature si saranno già normalizzate. Se si continuerà a tenere gli esemplari in terrario bisognerà aumentare di molto la parte acquatica, aggiungere piante e tronchi così da permettere alle salamandre di attaccare le uova sulla loro superficie. Gli accoppiamenti dovrebbero iniziare da subito: il maschio rilascia le spermatofore nei pressi della femmina, la quale andrà subito dopo a raccoglierla con la cloaca in modo tale da fecondare le minuscole uova. Le uova si svilupperanno nel giro di 10-15 giorni (varia in base alla temperatura); le larve si nutriranno di minuscole prede vive, come i naupli. Appena raggiungono dimensioni maggiori possono essere nutrite anche con larve di zanzara congelate o vive. È sempre meglio evitare il sovraffollamento, poiché il cannibalismo e molto accentuato tra i giovani esemplari, quindi e meglio dividerli per taglia.
La salamandra tigre (Ambystoma tigrinum (Green, 1825)) è un anfibio dell'ordine dei Caudati (o Urodeli), diffuso nella fascia temperata del Nord America (esclusa la costa dell'Oceano Pacifico).
Questo urodelo può presentarsi in forma neotenica, simile a quella di base dell'Axolotl.
De tijgersalamander[2] (Ambystoma tigrinum) is een fors gebouwde salamander uit de familie molsalamanders (Ambystomatidae). De soort werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Jacob Green in 1825. Oorspronkelijk werd de wetenschappelijke naam Salamandra tigrina gebruikt.[3]
Deze salamander komt in vele kleurvariaties voor, afhankelijk van de ondersoort, zie onder de externe links. De ribben zijn duidelijk zichtbaar in de huid, dit zijn de zogenaamde costale groeven. Meestal hebben de dieren een grijze of zwarte ondergrond met witgrijze of witgele vlekken, echter andersom, een lichte ondergrond met donkere vlekken is ook mogelijk. Het zijn forse dieren die tot 30 centimeter lang kunnen worden.
De larven hebben een spitse kop en leven maximaal een half jaar voor de metamorfose ze volwassen maakt. Soms vertoont deze soort neotenie, maar alleen als de larven in extreme omstandigheden terechtkomen zoals diepe putten. Hier kunnen bepaalde hormonen niet worden aangemaakt als gevolg van een tekort aan bepaalde mineralen. In fossiele lagen uit het Pleistoceen zijn larven van deze soort gevonden die meer dan 40 centimeter lang waren.[2]
De tijgersalamander komt voor in delen van Noord-Amerika, in de Verenigde Staten, Mexico en Canada. De salamander wordt in een deel van het verspreidingsgebied met uitsterven bedreigd. Hierdoor heeft de soort geen echt groot verspreidingsgebied meer, maar enkele versnipperde populaties. Deze soort is sterker aan water gebonden dan de meeste molsalamanders en blijft vaak in de buurt van poeltjes met een modderbodem.
Het voedsel bestaat uit insecten en de larven, slakken en wormen, ook kleine vissen en keverlarven worden soms gegeten.[4]
De tijgersalamander (Ambystoma tigrinum) is een fors gebouwde salamander uit de familie molsalamanders (Ambystomatidae). De soort werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Jacob Green in 1825. Oorspronkelijk werd de wetenschappelijke naam Salamandra tigrina gebruikt.
Multimedia w Wikimedia Commons Ambystoma tygrysia (Ambystoma tigrinum) – gatunek płaza ogoniastego z rodziny ambystomowatych.
Samce dorastają do 33 cm. samice są nieco mniejsze. Głowa jest płaska, szeroka i wyraźnie oddzielona od tułowia, który jest wałkowaty i wyposażony w 11-13 bruzd międzyżebrowych, ogon masywny, gruby i niski, wyraźnie bocznie spłaszczony. Kończyny krótkie. Grzbiet jest zmienny, ciemnobrązowy, oliwkowobrązowy,lub czarniawy z licznymi, nieregularnymi często poprzecznie wydłużonymi jaskrawożółtymi plamami. czasem grzbiet jest prawie cały żółty. brzuch szaro-żółtawy bez plam.
Prowadzi lądowy tryb życia. W górach występuje do 3000 m n.p.m. Zamieszkuje różne lądowe środowiska o średnio wilgotnej glebie bogatej roślinności często w pobliżu wody. W dzień chowa się w rozmaitych kryjówkach. W okresie suszy chowa się często w norach borsuków, piesków preriowych itp. Aktywna nocą. Zimuje na lądzie. Często używana jako zwierzę laboratoryjne.
Pora godowa przypada na wczesną wiosnę a wysoko w górach dopiero na lipiec. Miejscem rozrodu są mniejsze i większe wody płynące i stojące, czasem o charakterze okresowym. Często gromadzą się tam w dużych ilościach. U samców w tym okresie pojawia się na ogonie niski fałd skórny, zachodzący na grzbiet. W okresie godowym samica składa kilka nieforemnych pakietów jaj. Łącznie jest ich około 1000 o średnicy od 1,9 do 2,6 mm. Zapłodnienie jest wewnętrzne. Larwy klują się po 2-3 tygodniach, mają wtedy długość 13-17 mm i są wyposażone w 3 pary dobrze rozwiniętych skrzeli zewnętrznych, oraz wysoką płetwę ogonową. Okres przeobrażenia trwa od 2 do 4 miesięcy, w górach przeciąga się do roku (częste jest również w tym przypadku zjawisko neotenii). Długość ciała przeobrażonych osobników wynosi 80-86 mm. Dojrzałość płciowa w 3 roku życia.
Występuje na obszarze od Kanady do Meksyku. Tylko w środkowej Kalifornii tworzy kilka izolowanych stanowisk. Wyróżnia się kilka ras geograficznych.
Sirenoidea Salamandroidea Ambystoma tygrysia (Ambystoma tigrinum) – gatunek płaza ogoniastego z rodziny ambystomowatych.
Ambystoma tigrinum é uma espécie de anfíbio caudado pertencente à família Ambystomatidae. Pode ser encontrada no Canadá, Estados Unidos e no México.[3]
Ambystoma tigrinum é uma espécie de anfíbio caudado pertencente à família Ambystomatidae. Pode ser encontrada no Canadá, Estados Unidos e no México.
Tigersalamander (Ambystoma tigrinum) är ett stjärtgroddjur i familjen mullvadssalamandrar som anses vara det största landlevande stjärtgroddjuret i Nordamerika. Larverna är gul- till olivgröna på ovansidan, med mörka fläckar och ränder längs sidorna. Buken är vitaktig. När de blir äldre övergår de till en mera gråaktig till grönaktig färg, för att slutligen erhålla de vuxna djurens färgteckning.[3]
Tigersalamandern har gula (i undantagsfall beiga eller olivgröna) fläckar, ibland delvis sammanflytande, mot en svart bakgrund. Magen har vanligtvis mera av gulaktig färg, med svart främst vid kanterna. Kropp och huvud är kraftiga. Hanen är i regel slankare än honan. Den är en stor art, längden ligger mellan 17 och 33 cm.[3] Neotena former (som inte förvandlas, utan behåller larvutseendet hela livet trots att de är fortplantningsdugliga) förekommer, och dessa behåller i stort sett larvernas utseende med yttre gälar.[4]
Sex underarter är för närvarande kända:[4]
Arten finns i Nordamerika från södra Kanada, det inre av USA (framför allt Klippiga bergen och Oregon) samt norra och centrala Mexiko i Sierra Madre Occidental. Den saknas i allmänhet vid västkusten, men finns vid Mexikos östkust och fläckvis vid USA:s öst- och sydkust. Den är emellertid införd i Kalifornien.[1]
Tigersalamandern förekommer från havsytan upp till 3 660 m, där den lever i de flesta områden med närhet till vatten och möjlighet att gräva. Den uppehåller sig gärna i hålor, antingen sådana den har grävt själv, eller övergivna smågnagarbon.[1] Neotena former förekommer, som aldrig lämnar vattnet. Dessa övervintrar också där, medan landlevande individer övervintrar nergrävda till frostfritt djup.[4]
Arten kan bli 16 år gammal; i fångenskap har en ålder av 25 år konstaterats.[3]
Vuxna individer tar flera olika byten, som maskar, iglar, insekter och insektslarver, smågnagare med flera. Larverna tar djurplankton, olika kräftdjur, vattenlevande insekter och deras larver, mollusker, iglar, grodyngel och små fiskar. Kannibalistiska former förekommer.[4]
Leken äger rum i vatten. Lektiden är vanligen mellan januari och maj, men kan variera mycket mellan de olika populationerna och även inom dessa. De vuxna djuren vandrar till parningsvattnen; hanarna kommer i regel före honorna. Honan lägger mellan 40 och 60 ägg, i undantagsfall upp till 120. Äggen lägges i hopar, fästa vid vattenväxter. De kläcks efter 19 till 50 dygn, beroende på vattentemperaturen. Larverna förvandlas efter minst 10 veckor; det kan dock ta längre tid, bland annat övervintrar de ibland som larver och förvandlas först på våren.[4]
Tigersalamandern betraktas generellt som livskraftig ("LC"), och populationen är i allmänhet stabil. Detta innebär dock inte att det saknas lokala hot. Inplantering av ädelfisk, som livnär sig på salamandrarna är ett sådant; medan vissa populationer är relativt okänsliga för föroreningar är andra det inte, något som framför allt drabbar kannibalistiska larvformer, som framför allt inriktar sig på sjuka och skadade individer.[1]. I sydöstra USA har den påverkats av skogsavverkning och våtmarksminskning, och arten är listad som starkt hotad ("EN") i Delaware, New York, New Jersey och Maryland, samt fridlyst i Mexiko.[1] [4]
Wikimedia Commons har media som rör Tigersalamander.
Tigersalamander (Ambystoma tigrinum) är ett stjärtgroddjur i familjen mullvadssalamandrar som anses vara det största landlevande stjärtgroddjuret i Nordamerika. Larverna är gul- till olivgröna på ovansidan, med mörka fläckar och ränder längs sidorna. Buken är vitaktig. När de blir äldre övergår de till en mera gråaktig till grönaktig färg, för att slutligen erhålla de vuxna djurens färgteckning.
Загальна довжина досягає у середньому 20—25 см, іноді до 38 см, з яких близько половини припадає на хвіст. Передні ноги з 4, задні з 5 пальцями. З боків тіла присутні 12 борозенок. Забарвлення дуже мінливе: коричневе або темно-оливкове з жовтими плямами або смугами. Личинки—аксолотлі вони вкрай мінливі за зовнішніми ознаками, розмірами і забарвленням. В акваріумах часто тримають виведених у неволі альбіносів з молочно-білим кольором шкіри і червоними зовнішніми зябрами. Від дорослої амбістоми аксолотля, крім зовнішніх зябер, відрізняє шкірна плавникова складка хвоста, що наявна на спині у вигляді гребеня, і більш пласка і широка голова.
Полюбляє узбережжя озер, ставків, рідше річок. Зустрічається на висоті до 3660 м над рівнем моря. Вдень ховається в норах гризунів. Вночі живиться хробаками, комахами, молюсками та іншими безхребетними.
Ранньою весною, а на півдні наприкінці зими і вдруге влітку йде у водойми для розмноження. Самиці захоплюють клоакою сперматофори, відкладені самцями, і відкладають ікряні мішки, що містять від десятків до 200–500 яєць діаметром 1,9–2,6 мм. Розвиток яєць в природі займає найчастіше 19–50 днів, личинки завдовжки 13-17 мм. Розвиток личинок у воді триває 75-120 днів. Вони змінюються і залишають водойму, досягнувши 8–8,6 см. У горах личинки розвиваються близько року. Доволі часто у личинок, що продовжують рости, розвиваються статеві органи, і вони розмножуються в личинковій стадії. Таке явище отримало назву повної неотенії. Молодь годується інфузоріями, ракоподібними. У дрібних водоймах з високими температурами метаморфоз у цієї амбістоми йде обов'язково і вони швидко перетворюються на дорослих тварин. Навпаки, в глибоких водоймах з низькими температурами залишаються неотенічні личинки — аксолотлі.
Поширена від північної Мексики до Канади.
Kỳ giông hổ, tên khoa học Ambystoma tigrinum, là một loài kỳ giông. Loài này thường có cơ thể dài 6–8 inch (15–20 cm). Chúng có thể dài đến 14 inch (36 cm). Con trưởng thành được nhìn thấy ở khu vực mở và sinh sống ở các hang sâu thường 2 foot dưới mặt đất. Con trưởng thành gần như sinh sống ở mặt đất và chỉ quay trở lại nước để sinh sản nhưng chúng cũng có thể sinh sống nửa nước nửa cạn. Chúng có khả năng bơi giỏi. Chúng cực kỳ trung thành với nơi sinh ra và sẽ di chuyển đường dài để trở lại nơi sinh. Dù chúng tự miễn dịch, chúng là loài truyền Batrachochytrium dendrobatidis, một đe dọa toàn cầu lớn cho phần lớn ếch nhái thông qua bệnh Chytridiomycosis.[1] Chúng cũng mang ranavirus gây hại bò sát, loài lưỡng cư và cà.
Bài viết Bộ Có đuôi này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Kỳ giông hổ, tên khoa học Ambystoma tigrinum, là một loài kỳ giông. Loài này thường có cơ thể dài 6–8 inch (15–20 cm). Chúng có thể dài đến 14 inch (36 cm). Con trưởng thành được nhìn thấy ở khu vực mở và sinh sống ở các hang sâu thường 2 foot dưới mặt đất. Con trưởng thành gần như sinh sống ở mặt đất và chỉ quay trở lại nước để sinh sản nhưng chúng cũng có thể sinh sống nửa nước nửa cạn. Chúng có khả năng bơi giỏi. Chúng cực kỳ trung thành với nơi sinh ra và sẽ di chuyển đường dài để trở lại nơi sinh. Dù chúng tự miễn dịch, chúng là loài truyền Batrachochytrium dendrobatidis, một đe dọa toàn cầu lớn cho phần lớn ếch nhái thông qua bệnh Chytridiomycosis. Chúng cũng mang ranavirus gây hại bò sát, loài lưỡng cư và cà.
Ambystoma tigrinum Green, 1825
Ареал
Тигровая амбистома[1], или североамериканская амбистома[1] (лат. Ambystoma tigrinum) — вид земноводных из семейства амбистомовых.
Общая длина достигает в среднем 20—25 см, иногда до 38 см, из которых около половины приходится на хвост. Передние ноги с четырьмя, задние с пятью пальцами. По бокам тела присутствуют 12 бороздок. Окраска очень изменчива: коричневая или темно-оливковая с жёлтыми пятнами или полосами. Личинки (аксолотли) крайне изменчивы по внешним признакам, размерам и окраске. В аквариумах часто держат выведенных в неволе альбиносов с молочно—белым цветом кожи и красными наружными жабрами. От взрослой амбистомы аксолотля, кроме наружных жабр, отличает кожная плавниковая складка хвоста, имеющаяся на спине в виде гребня, и более плоская и широкая голова.
Распространена от северной Мексики до Канады.
Предпочитает побережья озёр, прудов, реже рек. Встречается на высоте до 3660 м над уровнем моря. Днём прячется в норах грызунов. Ночью питается червями, насекомыми, моллюсками и другими беспозвоночными.
Ранней весной, а на юге в конце зимы и вторично летом уходит в водоёмы для размножения. Самки захватывают клоакой сперматофоры, отложенные самцами, и откладывают икорные мешки, содержащие от десятков до 200—500 яиц диаметром 1,9—2,6 мм. Развитие яиц в природе занимает чаще 19—50 дней, личинки длиной 13—17 мм. Развитие личинок в воде продолжается 75—120 дней. Они меняются и покидают водоём, достигнув 8—8,6 см. В горах личинки развиваются около года. Довольно часто у личинок, продолжающих расти, развиваются половые органы, и они размножаются в личиночной стадии. Такое явление получило название полной неотении. Молодь питается инфузориями, ракообразными. В мелких водоёмах с высокими температурами метаморфоз у этой амбистомы идёт обязательно и они быстро превращаются во взрослых животных. Напротив, в глубоких водоёмах с низкими температурами остаются неотеничные личинки—аксолотли.
Тигровая амбистома, или североамериканская амбистома (лат. Ambystoma tigrinum) — вид земноводных из семейства амбистомовых.
虎紋鈍口螈（學名Ambystoma tigrinum），又名虎斑蠑螈，是一種蠑螈。
虎紋鈍口螈體型很大，一般長6-8吋。它們可以長達14吋，尤其是持續幼態的個體。成年的身體上有疙瘩，呈灰色、綠色或黑色。眼睛很大及有眼簾。它們的吻很短，頸厚，腳很粗壯，有很長的尾巴。它們主要吃細小的昆蟲及蠕蟲，也會有吃細小的青蛙及老鼠。
成年虎紋鈍口螈棲息在地面下2呎的巢穴。它們差不多是完全陸生的，只會在繁殖時才走回水中。它們忠於自己的出生地，願意走很遠的距離回到此地。不過，它們只有50%的機會一生中繁殖多於一次。雄螈會輕推雌螈進行交配，並會將精囊放到湖底。雌螈會檢起精囊，並會將受精卵產在植物上。
幼螈是完全水生的，有很大的外鰓及自頭部延伸的尾鰭。四肢在孵化後短期內就完全發育。一些幼螈，尤其是在季節湖及北方的，會儘快變態；而其他的則會待身體成長至成年大小才會變態。有些群落不會變態，以其幼體的外觀達至性成熟；這種稱為幼態持續，往往是在陸地生長條件不良時才會出現。
美國黃石國家公園中發掘的虎紋鈍口螈化石清楚地反映了過去3000年間的氣候變化：生活在溫暖環境中的虎紋鈍口螈比生活在相對寒冷環境中的同類體積要大。
虎紋鈍口螈成體穴居在地下，只有在繁殖期纔返回水中，而其中一些在返回水中後就不再回到陸上。美國斯坦福大學的科學家在黃石國家公園拉馬爾洞中的15個岩石層中搜索到虎紋鈍口螈化石，並根據過去3000年氣候變化的幅度將這些化石分為5個時期。距今1150年到650年前，也就是黃石地區歷史上最熱的一段時間裡，生活在陸地上的虎紋鈍口螈與生活在水裡的同類體積差異最為顯著，前者體積比後者體積明顯要大。因為氣候變暖導致陸地氣溫高於水溫。氣溫昇高後，生活在陸地的虎紋鈍口螈的食物更加充足，其新陳代謝同時也會加劇，因此生長的速度就更快。相反，在水中這樣相對寒冷的環境中，虎紋鈍口螈體內的甲狀腺激素水平會降低，生長過程會拉長。
虎紋鈍口螈雖然在某些地區很普遍，但整體來說數量卻在下降。[1]其中一個最大的威脅是濕地的破壞，當池塘乾涸時會造成大量幼螈死亡。人侵的魚類亦會令它們的數量減少或延長其幼螈階段。殺蟲劑的使用也會有所影響。不過，虎紋鈍口螈只在特拉華州、紐約州、新澤西州及馬里蘭州被列為瀕危；它們在阿利桑那州受到保護；在北卡羅萊納州及南卡羅萊納州列為特別關注。於2001年11月，加拿大認為在五大湖的虎紋鈍口螈群落已經滅絕，而在英屬哥倫比亞及加拿大的都已經瀕危。
加州虎紋鈍口螈、橫帶虎斑蝾螈及高地虎紋鈍口螈都曾被列為虎紋鈍口螈的亞種，但現都已被認為是獨立的物種。遺傳學研究結果證實它們是不同的物種，縱然它們之間仍有混種出現。
タイガーサラマンダー（学名：Ambystoma tigrinum）は、北米大陸に生息する全長が30cmに達する最大の陸生有尾類である。
陸上生活に適応した頑丈な体、太い四肢、幅の広く短い頭部、短い首と、長い尾、目蓋のついた小さな目を持つ。体色は非常に変異幅が大きく、茶色や灰色、オリーブグリーン、黒色等の斑点や縞を持つ。寿命は長く25年以上生存した個体が知られている。昼間はほとんど穴の中などに隠れており、夜間に昆虫やミミズ、小型の両生類、哺乳類等を捕食する。
基本的に陸生であるが、春から夏にかけての大雨の後、自分の生まれた水場に繁殖に戻る。繁殖期の雌雄が水辺で出会うとお互いにつつきあい、最後にメスがオスについて行き、オスが落とした精包を自分の総排泄孔に入れ、受精した卵を水草に産み付ける。
幼生は大型で外鰓を持ちウオータードッグと呼ばれる。一部は共食いに特化した大きな頭部を持つ「共食いモルフ」と呼ばれる形態に変化する。寒冷地や一時的な水場で繁殖する個体群は早期に変態し小さな成体になることが知られる。陸上の環境がよくない時は幼形成熟することがある。
かつてはカナダからメキシコに至る広範な地域に生息する単一種とされていたが、近年亜種とされていた個体群が独立の種に昇格したため、基亜種とされていたトウブタイガーサラマンダーのみが Ambystoma tigrinum とされることになった。
この項目は、動物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然／プロジェクト:生物）。 タイガーサラマンダー（学名：Ambystoma tigrinum）は、北米大陸に生息する全長が30cmに達する最大の陸生有尾類である。
