Історія
![src=]()
Квітуча
Mammillaria picta subsp. viereckii
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Карлом Фрідріхом Мейнсхаузеном (нім. Karl Friedrich Meinshausen, 1819—1899) у 1858 році у виданні нім. «Wochenschrift für Gärtnerei und Pflanzenkunde».[2]
Етимологія
Видова назва походить від лат. pictus — «розписний».[3]
Ареал і екологія
Mammillaria picta є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Сан-Луїс-Потосі, Коауїла, Тамауліпас і Нуево-Леон. Рослини зростають на висоті від 1000 до 1800 метрів над рівнем моря на вапняних породах в напівпустелях.
Морфологічний опис
Орган Опис Рослини поодинокі.
Коріння бульбове.
Стебло кулясте до яйцевидної форми зі зменшенням до основи, 4-5 см заввишки і в діаметрі.
Епідерміс темно-зелений.
Маміли циліндричні, без молочного соку.
Ареоли Аксили з декількома переплетеними волосоподібними щетинками. Центральні
колючки 1-2, (не помітні у підвида
Mammillaria picta subsp. viereckii), вертикальні, прямі, коричневі, до 10 мм завдовжки. Радіальні колючки 10-20, покриті пушком, жовті в основі, білі з темними кінцями або янтарно-жовті, до 10 мм завдовжки, нижні 4 дуже довгі, тонкі і білі.
Квіти широкі, воронковидні, зеленувато-білі, до 9 мм завдовжки, в діаметрі 11 мм.
Бутони Зовнішні
пелюстки Внутрішні
пелюстки Тичинки Маточка Плоди подовжені, червоні.
Насіння чорне.
Різновиди
Визнані два підвиди: номінаційни підвид — Mammillaria picta subsp. picta і підвид viereckii — Mammillaria picta subsp. viereckii. різниця між ними дуже мало помітна.
Mammillaria picta subsp. picta
Центральних колючок — 1-2, які можуть виділятися з 10-14 радіальних колючок.
Mammillaria picta subsp. viereckii
Колючок — 12-20, янтарно-жовтого відтінку, щетиноподібні, радіальні колючки погано відрізняються від центральних.
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Mammillaria picta входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Цей вид є досить поширеним. Має площу розміщення понад 40 000 км². Його чисельність становить понад 500 тис. особин. Поточний тренд чисельності рослин стабільний.
Існує невеликий інтерес до збору цього виду і внаслідок невелика загроза від цього. Збільшення сільськогосподарського використання, розширення населених пунктів також є невеликою загрозою. Екстремальні температури, такі як 100-літній заморозок в Альтіплано у грудні 1997 року представляє серйозну, але непередбачувану загрозу.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Використання та торгівля
Цей вид іноді збирається незаконно для декоративних цілей.
Див. також
Примітки
Література
-
Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
-
Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
-
Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
-
David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
-
John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
-
Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
-
Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
-
Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
-
Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела
