dcsimg

Абутилон Теофраста ( Ucraniano )

fornecido por wikipedia UK

Загальна біоморфологічна характеристика

 src=
Квітка Абутилона Теофраста
 src=
Плоди Абутилона Теофраста
 src=
Насіння абутилона Теофраста
 src=
Abutilon theophrastiТулузький музей

Уся рослина вкрита м'якими відлеглими волосками. Стебло пряме, 40-150 см заввишки. Листки чергові, великі, округло-серцевидні, цілісні, довгочерешкові. Квітки правильні, двостатеві, жовті, 5-пелюсткові, одиничні або в китицевидно-вологистих суцвіттях. Плід — складна листянка. Цвіте у червні-серпні. Плоди — 11-30 гніздові коробочки, в кожному гнізді 3-5 насінин. Насіння дрібне, ниркоподібне, темно-сіре або чорне.

Поширення

У дикому стані зустрічається в Європі, Південній Африці (Алжир, Єгипет), Азії. Батьківщина культурного абутилона — Китай. Рослина культивується в Китаї, в незначній кількості — в Японії та Єгипті. У країнах СНД вирощували абутилон на невеликих площах, а останні десятиліття культуру абутилона все частіше заміняли на посіви культур з волокном більш високої якості.

Абутилон не вимогливий до тепла, пагони витримують заморозки до мінус 2°С. Світлолюбний, посухостійкий і чутливий до надлишку вологи, вимогливий до родючості ґрунтів, добре реагує на внесення добрив, особливо азотних і фосфорних.

В Україні абутилон Теофраста росте на засмічених місцях у лісостепу та в степу.

Хімічний склад

Корені абутилону містять сапоніни і флавоноїди; листки — рутин; у насінні є жирна олія (16-19 %), білки (20 %), сліди алкалоїдів.

Практичне використання

Абутилон використовують для виготовлення мотузок, канатів. В насінні міститься 18-20 % олії, яка йде на технічні цілі.

Рослина неофіцинальна, але в народній медицині досить широко застосовували її квітки, листя, коріння і насіння. Настій квіток використовували як потогінний засіб, відвар коріння — як замінник алтеї лікарської (від кашлю, захворювань шкіри, що супроводжується запаленнями, від проносу та гастралгії). Препарати з листя використовували при лікуванні гонореї, карбункулів, як ранозагоювальні й тонізуючі засоби. Ще популярнішим, особливо у китайській та тибетській медицині, було насіння рослини. Його використовували як протигарячковий, пом'якшувальний, обволікаючий, в'яжучий, послаблюючий і сечогінний засіб. Ним лікували шигельоз (раніше називали дизентерією), хронічний апендицит, захворювання очей, зокрема катаракту.

Див. також

Примітки

  1. а б [Abutilon theophrasti // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  3. Сайт ТОВ «ФРІДМАН-УКРАЇНА»

Джерела

Посилання

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Автори та редактори Вікіпедії
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia UK