dcsimg

Вербозілля лучне ( Ucraniano )

fornecido por wikipedia UK

Народні назви

Адамове ребро, Барвінок дикий, Перерва, Повій жовтий, Пристрітник, Розхідник.

 src=
Квітки вербозілля лучного

Морфологія

Стебло повзуче, що вкорінюється у вузлах, звичайно неветвисте і голе. Листя на коротких черешках, супротивні, округло-яйцеподібні або округло-овальні, тупі або загострені. Квіти розташовані по одному в пазухах середніх листів, досить великі, золотисто-жовті, всередині з бурими залозистими крапками. Плодикоробочки, які розкриваються стулками. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні — вересні.

Екологія

Росте на луках, по берегах річок, серед чагарників, на сирому ґрунті.

Розповсюдження

Європейсько-середземноморський вид. Зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів. На крайньому півдні степових районів росте тільки в долинах річок, в Криму рідко.

Області поширення

Хімічний склад

Рослина містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни.

Використання

У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У народній медицині різних країн надземну частину вживали всередину при шигельозі, проносі, судомах, як протицинговий засіб, зовнішньо — як ранозагоювальний, протизапальний, для усунення поганого запаху з рота, при ревматизмі. З листя можна отримати жовту фарбу.

Див. також

Література

Примітки

Джерела


licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Автори та редактори Вікіпедії
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia UK