Die Laternenhaie (Etmopteridae) sind eine Familie kleiner Haie aus der Ordnung der Dornhaiartigen (Squaliformes). Sie kommen in Teilen des Atlantiks, des Pazifiks und des Indischen Ozeans in Tiefen von 50 bis 4500 Metern vor und leben meist an Kontinentalabhängen, seltener auf dem Kontinentalschelf oder im offenen Ozean. Dabei bevorzugen sie tropische bis gemäßigte Regionen, lediglich im Nordatlantik kommen sie bis Island vor. Mit über 50 beschriebenen Arten sind die Laternenhaie die artenreichste Familie der Dornhaiartigen. Über ihre Lebensweise ist noch sehr wenig bekannt. Relativ gut erforscht ist nur der Kleine Schwarze Dornhai (Etmopterus spinax), der an den Atlantikküsten Europas und im Mittelmeer vorkommt und auch in den tiefen Bereichen der nördlichen Nordsee recht häufig ist.
Die meisten Arten erreichen noch nicht einmal eine Länge von 90 Zentimetern, die größte ist Centroscyllium fabricii, die maximal 1,07 Meter lang wird. Mit dem Zwerg-Laternenhai (Etmopterus perryi) und dem Zylindrischen Laternenhai (E. carteri), die nur 16 bis 20 Zentimeter Körperlänge und ein Gewicht von etwa 150 Gramm erreichen, gehören die kleinsten bekannten Haiarten zu den Laternenhaien.[1][2] Laternenhaie haben zwei Rückenflossen, denen je ein mit einer deutlichen Furche versehener Stachel vorangeht. Eine Afterflosse fehlt. Der Schwanzflossenstiel ist ohne seitliche Kiele und ohne dorsale und/oder ventrale Einbuchtungen. Die Schwanzflosse hat unten eine Kerbe. Die meisten Arten besitzen Leuchtorgane.[3] Neben den Laternenhaien sind Leuchtorgane bei Haien nur noch bei einigen Arten der Dalatiidae bekannt. Die Leuchtorgane der Laternenhaie befinden sich auf der meist dunkleren Bauchseite und erzeugen einen grünlichen Schimmer, der die Fische von unten gegen die helle Meeresoberfläche tarnt. Außerdem besitzen einige Arten deutlich sichtbare Leuchtorgane an den Seiten und am Schwanz. Sie dienen wahrscheinlich der Arterkennung und dem Zusammenhalt im Schwarm. Die Haut der Laternenhaie ist mehr oder weniger dicht mit höckrigen oder konisch geformten Placoidschuppen bedeckt. Wie die anderen Arten aus der Ordnung der Dornhaiartigen sind die Laternenhaie lebendgebärend (ovovivipar).[4]
Es gibt vier Gattungen und über 50 Arten. Die Gattungen werden vor allem anhand ihrer Bezahnung unterschieden.
Das folgende Kladogramm stellt die Verwandtschaft der Gattungen und der Etmopterus-Arten zueinander dar.[4]
EtmopteridaeKlade II (E. baxteri, E. granulosus, E. dianthus, E. princeps, E. spinax, E. unicolor)
Klade III (E. gracilispinis, E. polli, E. schultzi, E. virens)
E. sheikoi
Klade V (E. brachyurus, E. molleri)
Klade VI (E. dislineatus, E. lucifer)
Klade VII (E. bigelowi, E. fuscus, E. pseudosqualiolus, E. pusillus, E. sentosus)
Die fossile Überlieferung der Laternenhaie ist spärlich. Es sind nur fossile Zähne bekannt und vollständige Fossilien fehlen gänzlich. Die ältesten, zweifelsfrei den Laternenhaien zuzuordnenden Zähne stammen aus dem Lutetium, einer Stufe des Eozän vor 48,6 bis 40,4 Millionen Jahren. Sie ähneln sehr stark den Zähnen rezenter Arten. Weitere Haizähne, die den Laternenhaien zugeordnet wurden, sind aus der Kreide bekannt. Sie wurden als Eoetmopterus, Proeoetmopterus und Microetmopterus beschrieben, weisen aber nur eine geringe Ähnlichkeit mit den Zähnen heutiger Arten auf und verschwinden zur Kreide-Tertiär-Grenze.[4]
Die Laternenhaie (Etmopteridae) sind eine Familie kleiner Haie aus der Ordnung der Dornhaiartigen (Squaliformes). Sie kommen in Teilen des Atlantiks, des Pazifiks und des Indischen Ozeans in Tiefen von 50 bis 4500 Metern vor und leben meist an Kontinentalabhängen, seltener auf dem Kontinentalschelf oder im offenen Ozean. Dabei bevorzugen sie tropische bis gemäßigte Regionen, lediglich im Nordatlantik kommen sie bis Island vor. Mit über 50 beschriebenen Arten sind die Laternenhaie die artenreichste Familie der Dornhaiartigen. Über ihre Lebensweise ist noch sehr wenig bekannt. Relativ gut erforscht ist nur der Kleine Schwarze Dornhai (Etmopterus spinax), der an den Atlantikküsten Europas und im Mittelmeer vorkommt und auch in den tiefen Bereichen der nördlichen Nordsee recht häufig ist.
The Etmopteridae are a family of sharks in the order Squaliformes, commonly known as lantern sharks. Their name comes from the presence of light-producing photophores on their bodies. The members of this family are small, under 90 cm (35 in) long, and are found in deep waters worldwide.[1] The 45 species are placed in five genera. Three-quarters of the species are in the genus Etmopterus.
The Etmopteridae are a family of sharks in the order Squaliformes, commonly known as lantern sharks. Their name comes from the presence of light-producing photophores on their bodies. The members of this family are small, under 90 cm (35 in) long, and are found in deep waters worldwide. The 45 species are placed in five genera. Three-quarters of the species are in the genus Etmopterus.
Los etmoptéridos (Etmopteridae) son una familia de elasmobranquios selacimorfos del orden Squaliformes que habitan en el Atlántico (hacia el norte hasta Islandia), Índico y Pacífico.[1]
Son tiburones pequeños; la mayoría de las especies miden menos de 90 cm (centímetros) de longitud. Los dientes tienen una prominente cúspide central flanqueada por una o dos prominencias más pequeñas. Poseen dos aletas dorsales con espinas estriadas; la aleta caudal presenta muesca subterminal. Usualmente tienen órganos luminosos.[1]
Viven en aguas tropicales y templadas, normalmente en el talud continental, y son raros el la plataforma continental; unos pocos son oceánicos.[1]
La familia incluye cinco géneros y 45 especies:[1]
Los etmoptéridos (Etmopteridae) son una familia de elasmobranquios selacimorfos del orden Squaliformes que habitan en el Atlántico (hacia el norte hasta Islandia), Índico y Pacífico.
Etmopteridae arrain eskualiformeen familietako bat da, mundu osoko ur sakonetan bizi dena.[1] Marrazo hauek bioluminiszenteak dira eta gehienak nahiko txikiak (90 cm. baino gutxiago).
Somniosidae familiak 45 espezie ditu, 5 generotan banaturik:[2]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Etmopteridae arrain eskualiformeen familietako bat da, mundu osoko ur sakonetan bizi dena. Marrazo hauek bioluminiszenteak dira eta gehienak nahiko txikiak (90 cm. baino gutxiago).
Les sagres (Etmopteridae) forment une famille de poissons cartilagineux.
Les sagres (Etmopteridae) forment une famille de poissons cartilagineux.
Os etmoptéridos (Etmopteridae) son unha familia de elasmobranquios selacimorfos da orde Squaliformes que habitan no Atlántico (polo norte até Islandia), Índico e Pacífico.[1]
Son tiburóns pequenos; a maioría das especies miden menos de 90 cm de lonxitude. Os dentes teñen unha prominente cúspide central flanqueada por unha ou dúas prominencias máis pequenas. Posúen dúas aletas dorsais con espiñas estriadas; a aleta caudal presenta unha fenda subterminal. Adoitan ter órganos luminosos.[1]
Viven en augas tropicais e temperadas, normalmente no noiro continental, e son raros na plataforma continental; uns poucos son oceánicos.[1]
A familia inclúe cinco xéneros e 45 especies:[1]
Os etmoptéridos (Etmopteridae) son unha familia de elasmobranquios selacimorfos da orde Squaliformes que habitan no Atlántico (polo norte até Islandia), Índico e Pacífico.
Gli Etmopteridae Fowler, 1934 sono una famiglia di piccoli squali dell'ordine Squaliformes. Alcune classificazioni li considerano una sottofamiglia della famiglia Dalatiidae, sotto il nome di Etmopterinae.
Vivono in alcune parti dell'Oceano Atlantico, dell'Oceano Pacifico e dell'Oceano Indiano, principalmente al di sopra della zona bathiale, più raramente al di sopra della piattaforma continentale o nel medio oceano. Preferiscono i mari tropicali e quelli temperati, anche se se ne trovano nell'Atlantico settentrionale fino all'Islanda[1].
La maggior parte delle specie non supera lunghezze di 90 cm. Sono dotati di due pinne dorsali, entrambe dotate di spine. La pinna caudale è segnata da una tacca. Quasi tutti sono dotati di organi per la bioluminescenza[1].
La famiglia è divisa in 5 generi e 44 specie[2]:
Gli Etmopteridae Fowler, 1934 sono una famiglia di piccoli squali dell'ordine Squaliformes. Alcune classificazioni li considerano una sottofamiglia della famiglia Dalatiidae, sotto il nome di Etmopterinae.
De familie van de lantaarnhaaien (Etmopteridae) behoort tot de orde van de doornhaaiachtigen. De naam lantaarhaaien dragen zij omdat er in hun huid licht producerende structuren aanwezig zijn. Het zijn allemaal kleine, tot zeer kleine soorten haaien (onder de 90 cm) die overal ter wereld in de oceanen kunnen voorkomen op diepten onder de 200 m.
De familie van de lantaarnhaaien (Etmopteridae) behoort tot de orde van de doornhaaiachtigen. De naam lantaarhaaien dragen zij omdat er in hun huid licht producerende structuren aanwezig zijn. Het zijn allemaal kleine, tot zeer kleine soorten haaien (onder de 90 cm) die overal ter wereld in de oceanen kunnen voorkomen op diepten onder de 200 m.
Multimedia w Wikimedia Commons Etmopteridae – rodzina ryb chrzęstnoszkieletowych z rzędu koleniokształtnych (Squaliformes). Czasem włączana jako podrodzina Etmopterinae do rodziny scymnowatych (Dalatiidae).
Ocean Indyjski, Ocean Spokojny i w niektórych częściach Oceanu Atlantyckiego[2]. Zasiedlają wody głębokie, wiodą przydenny tryb życia.
Ciało cylindrowate. Małe i bardzo małe, zwykle nie przekraczają 90 cm długości. Kolce w płetwach grzbietowych. Mają narządy świetlne. Większość gatunków cechuje wcięcie na górnym płacie płetwy ogonowej.
Ich podstawowym pokarmem są ryby i głowonogi.
Rodzaje zaliczane do tej rodziny[3]:
Aculeola — Centroscyllium — Etmopterus — Miroscyllium — Trigonognathus
Etmopteridae – rodzina ryb chrzęstnoszkieletowych z rzędu koleniokształtnych (Squaliformes). Czasem włączana jako podrodzina Etmopterinae do rodziny scymnowatych (Dalatiidae).
Etmopteridae é uma família de tubarões da ordem Squaliformes. São denominados de "tubarões-lanterna" (em inglês: lantern sharks) devido ao facto de possuírem fotóforos produtores de luz nos seus corpos. Os membros desta família são de pequenas dimensões, abaixo dos 90 cm de comprimento e são encontrados em águas profundas em todo o mundo.[1]
A família contém 45 espécies em cinco géneros. Três quartos das espécies são do género Etmopterus.
Etmopteridae é uma família de tubarões da ordem Squaliformes. São denominados de "tubarões-lanterna" (em inglês: lantern sharks) devido ao facto de possuírem fotóforos produtores de luz nos seus corpos. Os membros desta família são de pequenas dimensões, abaixo dos 90 cm de comprimento e são encontrados em águas profundas em todo o mundo.
A família contém 45 espécies em cinco géneros. Três quartos das espécies são do género Etmopterus.
Lanternhajar (Etmopteridae)[1] är en familj av hajar som ingår i ordningen pigghajartade hajar.[1][2] Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Etmopteridae 45 arter[1].
Till denna familj räknas de minsta hajarna som når en längd av 10 till 20 cm. Andra arter kan bli upp till 107 cm långa. Arterna från släktet käxor (Etmopterus) och några medlemmar av de andra släkten har lysorgan (fotoforer) på undersidan.[3] Lanternhajar har två ryggfenor som är utrustade med taggar. Vid stjärtfenans slut finns en tydlig inbuktning.[4]
Individerna vistas främst i djupa havsområden. De simmar i regioner som är 200 till 1500 meter djupa. Honor föder 3 till 20 levande ungar.[3]
Släkten enligt Catalogue of Life[1] och Dyntaxa[2]:
Wikimedia Commons har media som rör Lanternhajar.
Wikispecies har information om Etmopteridae.
Denna hajrelaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
Lanternhajar (Etmopteridae) är en familj av hajar som ingår i ordningen pigghajartade hajar. Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Etmopteridae 45 arter.
Till denna familj räknas de minsta hajarna som når en längd av 10 till 20 cm. Andra arter kan bli upp till 107 cm långa. Arterna från släktet käxor (Etmopterus) och några medlemmar av de andra släkten har lysorgan (fotoforer) på undersidan. Lanternhajar har två ryggfenor som är utrustade med taggar. Vid stjärtfenans slut finns en tydlig inbuktning.
Individerna vistas främst i djupa havsområden. De simmar i regioner som är 200 till 1500 meter djupa. Honor föder 3 till 20 levande ungar.
Släkten enligt Catalogue of Life och Dyntaxa:
Aculeola Centroscyllium Etmopterus Miroscyllium TrigonognathusЛіхтарні акули мешкають в північно-західній, південно-західній і західно-центральній частині Тихого океану біля берегів Японії, Тайваню, Австралії, Нової Каледонії і Нової Зеландії, а також в Жовтому і Південно-Китайському морі; в південно-західній частині Атлантичного океану вони трапляються у водах Уругваю та Аргентини, а в південно-східній Атлантиці — біля узбережжя Намібії. У західній частині Індійського океану вони присутні біля мису Доброї Надії, біля берегів ПАР, Мозамбіку і Танзанії.
Тіло досить щільне, з довгим хвостом. Великі овальні очі витягнуті по горизонталі. Позаду очей є крихітні бризгальца. Ніздрі розміщені на кінчику рила. Біля основи обох спинних плавців розташовані рифлені шипи. Другий спинний плавець і шип більші за перших. Грудні плавці маленькі, трикутної форми. Відстань від початку основи черевних плавників до вертикалі, проведеної через основи нижньої лопаті хвостового плавця, приблизно дорівнює відстані від кінчика рила до першої зябрової щілини, в 1,5 рази перевищує дистанцію між основами грудних і черевних плавників і трохи коротше відстані між спинними плавціми. У дорослих акул відстань між основами грудного і черевного плавців досить істотне і приблизно дорівнює довжині голови. Відстань від кінчика рила до першого спинного шипа приблизно дорівнює відстані між першим спинним шипом і заднім кінчиком другого спинного плавця. Ширина голови дорівнює відстані від кінчика рила до рота і приблизно в 1,8 разів перевищує відстань від бризгалец дощенту грудних плавців. Основа першого спинного плавця ближча до грудних плавниках. Зяброві щілини середнього розміру, ширші за бризгальця і складають 1/3 довжини ока. Верхні зуби оснащені трьома або менше парами зубців. Тіло нещільно покрито рівними поздовжніми рядами тонких плакоїдних лусочок конічної форми з зубцем. Голова і дистальна поверхня плавників частково позбавлені луски.
Etmopteridae là một họ cá nhám trong bộ Squaliformes, với loài duy nhất hiện được ghi nhận tại vùng biển Việt Nam là cá nhám nâu (Etmopterus lucifer). Các loài trong họ này có cơ quan phát sáng trên cơ thể. Nói chung, các loài trong họ có kích thước nhỏ, với chiều dài trong khoảng 20–107 cm, và được tìm thấy trong các vùng nước sâu trên khắp thế giới[1] Hiện tại, người ta ghi nhận 47 loài trong 5 chi. Khoảng 78% số loài thuộc về chi Etmopterus.
Biểu đồ nhánh dưới đây cho thấy chi Etmopterus là cận ngành trong mối quan hệ với chi Miroscyllium[2]
Etmopteridae
Etmopterus
nhánh II (E. baxteri, E. granulosus, E. dianthus, E. princeps, E. spinax, E. unicolor)
nhánh III (E. gracilispinis, E. polli, E. schultzi, E. virens)
nhánh V (E. brachyurus, E. molleri)
nhánh VI (E. dislineatus, E. lucifer)
nhánh VII (E. bigelowi, E. fuscus, E. pseudosqualiolus, E. pusillus, E. sentosus)
Etmopteridae là một họ cá nhám trong bộ Squaliformes, với loài duy nhất hiện được ghi nhận tại vùng biển Việt Nam là cá nhám nâu (Etmopterus lucifer). Các loài trong họ này có cơ quan phát sáng trên cơ thể. Nói chung, các loài trong họ có kích thước nhỏ, với chiều dài trong khoảng 20–107 cm, và được tìm thấy trong các vùng nước sâu trên khắp thế giới Hiện tại, người ta ghi nhận 47 loài trong 5 chi. Khoảng 78% số loài thuộc về chi Etmopterus.
Etmopteridae (Fowler, 1934)
Синонимы
Этмопте́ровые, или акулы чёрные светящиеся, или акулы чёрные колючие[1] (лат. Etmopteridae, по названию типового рода Etmopterus) — семейство акул отряда катранообразных, в которое включают 5 родов и 45 видов. Тело этих акул покрыто светящимися фотофорами. Обитают во всех океанах за исключением Северного Ледовитого океана. Максимальный размер 30 см. Эти глубоководные акулы встречаются в тропических и умеренных водах, на материковом и островном склоне, реже на шельфе или в открытом океане. У основания обоих спинных плавников имеются шипы. У края верхней лопасти хвостового плавника имеется выемка[2].
Этмопте́ровые, или акулы чёрные светящиеся, или акулы чёрные колючие (лат. Etmopteridae, по названию типового рода Etmopterus) — семейство акул отряда катранообразных, в которое включают 5 родов и 45 видов. Тело этих акул покрыто светящимися фотофорами. Обитают во всех океанах за исключением Северного Ледовитого океана. Максимальный размер 30 см. Эти глубоководные акулы встречаются в тропических и умеренных водах, на материковом и островном склоне, реже на шельфе или в открытом океане. У основания обоих спинных плавников имеются шипы. У края верхней лопасти хвостового плавника имеется выемка.
燈籠棘鮫科又名烏鯊科，是板鰓亞綱角鯊目的其中一科，本科的鯊魚大多棲息在深海，因食物稀少，所以體型都不大。主要以槍烏賊、小型魚類為食。
燈籠棘鮫科下分為3個屬，如下：
分類 界 : 動物界 Animalia 門 : 脊索動物門 Chordata 綱 : 軟骨魚綱 Chondrichthyes 目 : ツノザメ目 Squaliformes 科 : カラスザメ科 Etmopteridae 学名 Etmopteridaeカラスザメ科 Etmopteridae はツノザメ目に属するサメの科の一つ。ツノザメ目では最も多くの種を含む。全世界の深海、50-4500mの範囲に生息する。主に大陸斜面で見られる。最大種はCentroscyllium fabricii で、107cmに達する。産仔数は6-14で繁殖力はあまり高くないため、近年の深海漁業の拡大により打撃を受けることが想定されている[1]。
4属に約44種が属する。
次のような系統樹が得られている。ワニグチツノザメはカスミザメ属+トゲカスミザメと近縁である可能性もある[1]。
E. spinax clade
E. gracilispinis clade
E. lucifer clade
E. pusillus clade
この項目は、魚類に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然/プロジェクト:生物）。 カラスザメ科 Etmopteridae はツノザメ目に属するサメの科の一つ。ツノザメ目では最も多くの種を含む。全世界の深海、50-4500mの範囲に生息する。主に大陸斜面で見られる。最大種はCentroscyllium fabricii で、107cmに達する。産仔数は6-14で繁殖力はあまり高くないため、近年の深海漁業の拡大により打撃を受けることが想定されている。
가시줄상어과(Etmopteridae)는 돔발상어목에 속하는 상어 과의 하나이다.[1] 몸에서 빛을 내는 발광포가 있기 때문에 랜턴상어로도 불린다. 5속 52종으로 이루어져 있으며, 전체 종의 약 3/4이 가시줄상어속(Etmopterus)에 포함된다. 몸길이가 90cm 이하의 작은 상어로 전세계의 심해에서 발견된다.[1]
